РФ не припиняє бити по складах: експерт пояснив, як це впливає на економіку та бюджет

28 серпня 2026 р. 16:28

28 серпня 2026 р. 16:28

Росіяни продовжують бити по складах українського бізнесу. І це впливає як на безпосередньо працівників, так і на економіку країни та бюджет в загалом. Як саме це відбивається на економічному секторі, у статті « Ракетні обстріли логістики: масштаби втрат і напрями їх мінімізації » розповів керівник аналітичного відділу мережі «АНТС» Ігор Крупка .

«Перший ефект — знищення капіталу та запасів. Це не просто бухгалтерський збиток: компанія має знову профінансувати те, що вже один раз купила. Кошти, які могли піти на нову крамницю, автоматизацію, підвищення зарплат чи нові робочі місця, спрямовують на відновлення старої потужності. Для країни це означає нижчу віддачу від інвестицій: частина інвестиційного ресурсу не розширює економіку, а лише повертає її в точку до обстрілу», — пише автор.

Другим ефектом Крупка називає здорожчання логістики. Якщо розташувати склади окремо один від одного, то ризик одночасної втрати всіх запасів зменшиться. Але разом з тим збільшиться кількість переміщень, з’явиться необхідність продублювати обладнання, найняти більше охорони та управлінського персоналу, а також послуг зв’язку. Частину цих витрат бізнес поглинає маржею, частину передає в ціни. Тобто атаки на логістику можуть не лише зменшити зайнятість у певному знищеному хабі,  а й навпаки створити попит на працівників у нових, менших вузлах.

«Третій ефект — фіскальний. Коли зникає зарплата, публічні фінанси втрачають ПДФО та військовий збір, а система соціального страхування — ЄСВ. У 2026 році стандартні ставки для найманої праці становлять 18% ПДФО, 5% військового збору та 22% ЄСВ, який нараховує роботодавець. Наприклад: якщо через звільнення працівників повністю зникає 1 млн грн місячного нарахованого фонду зарплати, то за стандартних ставок і без урахування спеціальних пільг чи меж бази ЄСВ під ризиком опиняється приблизно 450 тис. грн щомісячного потоку податків і соціальних внесків: 180 тис. грн ПДФО, 50 тис. грн військового збору та 220 тис. грн ЄСВ», — зазначає Крупка.

Та за словами автора, це не всі втрати. Чим меншим стає обсяг продажів, тим більше падає база ПДВ і прибуток. Якщо ж бізнес припиняє своє існування, то зникає податок на прибуток підприємств та частина місцевих платежів.

«Якщо людина довше шукає роботу — держава витрачає кошти на допомогу з безробіття, перенавчання та програми зайнятості. Якщо ж працівник переходить до іншого роботодавця швидко, значна частина цього фіскального ефекту просто переміщується, а не зникає. Саме тому швидкість повторного працевлаштування має не лише соціальне, а й бюджетне значення», — додає експерт.

Тож, за словами Крупки, найближчими місяцями не варто очікувати на загальнонаціональний стрибок безробіття. Натомість, ймовірно, відбудеться збільшення кількості локальних вивільнень, простоїв і переведень. Український ринок праці досі відчуває дефіцит кадрів у багатьох робітничих професіях, тож значна частина водіїв, операторів техніки, ремонтників і досвідчених логістів зможе знайти нову роботу порівняно швидко. Однак у випадку із працівниками масових складських операцій в районах, де РФ знищила кілька великих об’єктів, ризики з працевлаштуванням будуть вищими. Те саме стосується сервісного персоналу з низькою мобільністю.

«Набагато небезпечніший сценарій — повторювані удари по одному логістичному кластеру. Після першого знищеного складу мережа ще має резервну площу. Після другого — резерв дорожчає. Після третього — бізнес починає не лише переміщати операції, а й зменшувати їх, відкладати інвестиції, скорочувати асортимент, більше віддавати на аутсорсинг або переносити частину функцій за кордон. Саме за таких умов тимчасове безробіття може перетворитися на структурне», — підсумував Крупка.

Експерт також зазначав, що прямі звільнення — хоча такі й трапляються — не є автоматичною реакцією кожної компанії на удари по продовольчій інфраструктурі. Крупка зауважив, що знищення складу справді створює ризик безробіття, але масштаб реалізованого ризику залежить від фінансової стійкості компанії, кількості альтернативних майданчиків, дефіциту кадрів у галузі та очікуваного строку відновлення. Водночас на різних працівників удари по складах мають різний вплив .

Політика