Російські удари по складах: експерт розповів, якою має бути державна підтримка бізнесу

28 серпня 2026 р. 21:25

28 серпня 2026 р. 21:25

Для підтримки українського бізнесу, логістичні хаби і складські комплекси якого постраждали внаслідок російських обстрілів, державна політика у цій сфері має кардинально змінити орієнтири та перейти від простої компенсації пошкоджених активів до оперативного збереження виробничих функцій і кадрового потенціалу. Про це у своїй статті « Ракетні обстріли логістики: масштаби втрат і напрями їх мінімізації » зазначає керівник аналітичного відділу мережі «АНТС» Ігор Крупка .

За словами експерта, відбудований через рік склад не зможе автоматично повернути фахівця, який за цей час виїхав, змінив кваліфікацію або залишив ринок праці. Першочерговим кроком з боку держави має стати запровадження швидкого протоколу роботи з людьми, які втратили робочі місця внаслідок атак.

“У перші дні Державна служба зайнятості повинна отримувати від постраждалої компанії перелік професій і, за згодою самих працівників, одразу зіставляти їх з конкретними вакансіями не формально в межах області, а в радіусі реального щоденного доїзду. Там, де робота є за 40 - 60 км, доцільно компенсувати проїзд, підтримувати корпоративні шатли або короткотермінову релокацію”, — пише автор.

Він зазначає, що для державного бюджету це значно вигідніше, ніж виплата допомоги по безробіттю та втрата податкових надходжень із заробітних плат.

Другим ключовим напрямом, за словами Ігоря Крупки, має стати адресна фінансова підтримка бізнесу на період відбудови, але з чіткою прив’язкою до збереження зайнятості. Для компаній, які планують відновлювати діяльність, доцільно запровадити тимчасову часткову компенсацію заробітної плати або оплати простою.

“Така підтримка має бути обмеженою в часі, залежати від підтвердженого воєнного пошкодження і припинятися після відновлення нормальної діяльності, щоб не перетворюватися на постійну субсидію”, — наголошує експерт.

Також на думку автора, паралельно держава має створити системний механізм резервування складських площ. Він нагадав, що уряд уже анонсував рішення щодо кредитної підтримки, децентралізації міжнародної логістики, страхування воєнних ризиків і надання бізнесу пріоритетного доступу до державних приміщень для розосередження потужностей. Ігор Крупка наголошує на необхідності перетворення цих ініціатив на постійну систему із цифровим каталогом придатних майданчиків та типовими швидкими договорами оренди.

Також експерт відзначає важливість запровадження окремого державного обліку робочих місць, втрачених російську удари по інфраструктурі.

“Така статистика дала б змогу точніше спрямовувати кредити, страхові програми, перенавчання та допомогу з працевлаштуванням туди, де удар по інфраструктурі справді перетворюється на довготривале безробіття”, — констатує автор.

Експерт також зазначав, що прямі звільнення — хоча такі й трапляються — не є автоматичною реакцією кожної компанії на удари по продовольчій інфраструктурі. Крупка зауважив, що знищення складу справді створює ризик безробіття, але масштаб реалізованого ризику залежить від фінансової стійкості компанії.

Також він зазначає, що для мінімізації збитків та збереження команди після потенційної атаки на складські приміщення, компаніям необхідно завчасно формувати не лише резерви, а й систему переведення кадрів та використання державної підтримки.

Політика