Українська металургія може скоротити виробництво вдвічі до кінця року

29 серпня 2026 р. 14:55

29 серпня 2026 р. 14:55

• Степан Крьока

  редактор

редактор

Українська металургія за підсумками 2026 року може скоротити виробництво на 50% порівняно з 2025 роком. Такий прогноз наводиться в аналітичному матеріалі " Галузь на межі: як ідеальний шторм руйнує українську металургію ", опублікованому на Delo.ua .

За оцінкою президента об'єднання "Укрметалургпром" Олександра Каленкова, перше півріччя галузь відпрацювала приблизно на рівні 2025 року, однак закриття портів Великої Одеси різко змінило ситуацію. Офіційна статистика за сім місяців поки виглядає стриманіше — виробництво сталі скоротилося на 5,6%, чавуну на 6,1%, прокату на 8,3%. Але ці дані ще не враховують серпневих наслідків, зокрема втрати морської логістики та прильотів по "Запоріжсталі" й "АрселорМіттал Кривий Ріг". Всі ці чинники за словами Каленкова, можуть знизити виробництво сталі в Україні на 50% у 2026 порівняно з 2025.

Реальним ризиком у матеріалі також названо зупинку більшості гірничо-збагачувальних комбінатів. Механіка проста й невблаганна: метал, який неможливо вивезти, не виробляють, тож падає попит на залізорудну сировину; її надлишок, який також не можна експортувати через закриті порти, забиває склади — і ГЗК зупиняються слідом за металургійними цехами.

Цей сценарій уже частково реалізується. Ferrexpo зупиняла Полтавський та Єристівський ГЗК і працює лише однією лінією з чотирьох. Об'єднаний ГЗК "Метінвеста", що включає Північний, Центральний та Інгулецький комбінати, очікує скорочення видобутку в серпні до 30% — це мінус близько 1,3 млн тонн залізничних перевезень на місяць. Інгулецький ГЗК стоїть уже давно.

Ситуацію ускладнює те, що резерв міцності підприємств вичерпано. Іде п'ятий рік війни, внутрішні резерви майже витрачені, а зовнішнє фінансування недоступне через воєнні ризики: міжнародні фінансові інституції великі підприємства не кредитують. Винятком став лише «АрселорМіттал», який отримав близько 250 млн євро від ЄБРР.

Наслідки виходять далеко за межі самої металургії. За оцінкою Eurofer, одне робоче місце в галузі підтримує ще близько восьми в економіці через суміжні виробництва та споживання працівників. Комбінати розташовані в поясі, що прилягає до лінії зіткнення, дають більшість вантажного трафіку "Укрзалізниці" й тримають десятки тисяч робочих місць. Зупинка галузі, як зазначає Каленков, означатиме ланцюгову реакцію по всій економіці — насамперед на Дніпропетровщині та Запоріжжі — з ризиком девальвації та двозначної інфляції.

Україна може втрачати до $1,1 млрд на рік через нові квоти ЄС на сталь

Нагадаємо, що за оцінкою експертів нова система тарифних квот Європейського Союзу на імпорт сталі може скоротити експорт української металопродукції до ЄС на 1,3–1,5 млн тонн на рік, що загрожує втратами експортної виручки у розмірі 850 млн – 1,1 млрд доларів.

Система тарифних квот (TRQ) передбачає скорочення загальних імпортних квот ЄС на 46% порівняно з обсягами імпорту 2025 року. Для України обмеження є ще жорсткішими: індивідуальні квоти виявилися на 60% нижчими за фактичні поставки українських виробників торік.

Україна отримала індивідуальні квоти у дев'яти категоріях сталевої продукції. Лише в категорії нелегованих та інших легованих холоднокатаних прутків квота перевищує минулорічний обсяг експорту — на 19,5%. В усіх інших сегментах передбачено скорочення.

Найбільших обмежень зазнали:

• гарячекатані листи та стрічки — квота 483,5 тис. тонн проти близько 1,31 млн тонн експорту у 2025 році (-63,1%);
• катанка — 189,1 тис. тонн проти майже 380 тис. тонн (-50,2%);
• холоднокатані листи — (-48,2%);
• арматура — (-73,3%);
• порожнисті профілі — (-85,4%);
• безшовні труби з нержавіючої сталі — (-42,4%);
• інші безшовні труби — (-50,3%);
• нелегований дріт — (-29,7%).

Водночас нові правила по-різному впливають на інших експортерів. У сегменті гарячекатаного прокату найбільші скорочення, окрім України, отримала Туреччина (-64%), тоді як Індія, Японія та Єгипет зможуть збільшити постачання порівняно з 2025 роком на 34%, 131% та 139% відповідно.

Політика