«Російський Starlink» втрачає висоту: супутники РФ почали падати в атмосферу

31 серпня 2026 р. 19:14

31 серпня 2026 р. 19:14

Російський проєкт супутникової групи, який у ЗМІ називають «російським Starlink», переживає складні часи. Після заяв про плани вивести на орбіту сотні апаратів вже до наступного року перші екземпляри почали передчасно втрачати висоту і падати в атмосферу. Щонайменше два супутники вже опустилися нижче розрахункової орбіти, а ще кілька насилу намагаються на неї вийти, повідомляє Numerama .

Що відомо про проєкт

Проєкт отримав назву «Рассвет» і був анонсований ще у 2023 році компанією «Бюро 1440» (російський оператор супутникового зв’язку, створений для розвитку власної групи інтернет-супутників). Довгий час він залишався другорядним, однак його значення різко зросло у 2026 році, коли Росія опинилася відрізаною від мережі Starlink через війну в Україні.

Втративши доступ до супутників SpaceX, Москва прискорила роботу над власною групою супутників — регулярні запуски розпочалися спочатку в березні, потім у липні. Ставки були високі: без власного супутникового зв’язку Росія ризикувала опинитися вразливою під час війни, що підштовхнуло Київ до ударів по російській космічній інфраструктурі.

Занадто низько

Федеральний бюджет РФ передбачає на «Рассвет» 102,8 мільярда рублів (близько $1,28 млрд). «Бюро 1440» розраховує розпочати комерційну експлуатацію вже у 2027 році, довівши групу супутників до понад 250, а до 2035 року — до понад 900 апаратів. За нинішнього темпу — два запуски та вже кілька втрачених супутників — ці терміни видаються важкодосяжними.

До проблем на орбіті додалися складнощі на землі. В ніч на 15 серпня 2026 року Україна завдала удару крилатими ракетами «Фламінго» по космічному центру «Прогрес» у Самарі — єдиному російському підприємству, що серійно збирає ракети-носії «Союз-2.1б», за допомогою яких виводять у космос супутники «Рассвет». Графік запусків і без того опинився у скрутному становищі: за даними видання United24 Media, для розгортання заявленого угруповання потрібно щонайменше 18 запусків «Союз-2.1б», тоді як Росія здійснює лише шість-вісім запусків на рік.

Профільний ресурс Russian Space Web зазначає, що й саме угруповання зазнало проблем. Якщо 16 супутників першого запуску почуваються відносно непогано (хоча один із них уже впав у червні), то з 16 апаратами липневого запуску справи гірше. Їх потрібно було вивести на висоту 800 кілометрів, однак частина супутників опинилася нижче 500, а деякі навіть нижче 400 кілометрів.

За наявними даними:

• дев’ять апаратів уже провели маневри, намагаючись набрати забраклі кілометри висоти;
• частина супутників, судячи з усього, припинила спроби підйому й почала знижуватися до атмосфери;
• жоден супутник липневого запуску поки що не піднявся вище 360 кілометрів;
• два апарати опустилися нижче 300 кілометрів, і їхня траєкторія нагадує вхід в атмосферу.

Постійний політ на низькій висоті має прямі наслідки: чим нижча орбіта, тим сильніше супутник гальмується залишками атмосфери, а отже — змушений спалювати більше палива, щоб утриматися на орбіті. Це різко скорочує термін його служби. Навіть ті апарати, яким вдається закріпитися на висоті близько 500 кілометрів, ризикують вичерпати ресурс набагато швидше, ніж розраховано.

Небезпека для України

Навіть супутники, які продовжують підйом, як і раніше, помітно відстають за висотою від апаратів першого запуску на аналогічному етапі польоту.

Усі ці дані отримано не від Росії, оскільки Москва тримає подробиці запусків у таємниці, не розкриваючи навіть точний час старту. Однак після виходу супутників у космос їх фіксують сторонні спостерігачі: Космічні сили США каталогізували об’єкти, а телескоп «Субару» на Гаваях допоміг встановити, звідки і коли саме вони стартували.

Зіставлення цих даних дозволяє простежити долю супутників. Незважаючи на технічні збої, в Україні до розвитку цього угруповання ставляться з обережністю. Навіть при відносно невеликій кількості апаратів, особливо на тлі близько 10 тисяч супутників Starlink на орбіті, вони здатні пролітати над територією України до чотирьох разів на добу, підтримуючи зв’язок між собою, що дало б Москві певну перевагу в затяжному конфлікті.

Втім, експерти радять не перебільшувати загрозу. На орбіті поки що перебуває лише 32 супутники «Рассвет», і частина з них не може набрати розрахункову висоту. Тому говорити про повноцінно працюючий сервіс зарано.

Український військовий радник Сергій Бескрестний, відомий під позивним «Флеш», вважає, що для стабільного безперервного зв’язку на лінії фронту Росії знадобиться від 200 до 250 апаратів — саме цієї цифри Москва планує досягти до 2027 року, але поки що йдеться не про реально діючу систему, а лише про мету. Проте, за його словами, виведені на орбіту апарати вже забезпечують щонайменше два «вікна зв’язку» над Україною на добу, кожне з яких триває понад годину.

Політика