Прокляття радянського «Титаніка»: 40 років тому Чорне море забрало 423 життя через помилку

01 вересня 2026 р. 11:19

01 вересня 2026 р. 11:19

31 серпня 1986 року біля Новоросійська пасажирський лайнер «Адмірал Нахімов» зіткнувся із суховантажем «Петро Васьов» і за кілька хвилин затонув. Загинули 423 людини. « Главком » розповідає про найстрашнішу морську катастрофу в історії Радянського Союзу.

Що відомо про лайнер «Адмірал Нахімов»

Пароплав «Берлін» збудували у 1925 році. Спочатку він курсував між Німеччиною та США, а згодом використовувався для круїзів Середземним морем. Під час Другої світової війни судно переобладнали на госпітальне, однак у січні 1945 року воно затонуло біля берегів Польщі після торпедної атаки радянських катерів.

У 1947 році корабель підняли з дна, відновили в НДР, а в 1957-му передали Чорноморському морському пароплавству під назвою «Адмірал Нахімов». З 1960 року він здійснював круїзні рейси Кримсько-Кавказькою лінією.

Катастрофа «Адмірала Нахімова»

31 серпня 1986 року «Адмірал Нахімов» вирушив із Новоросійська за маршрутом Одеса – Батумі – Одеса. На борту перебували 346 членів екіпажу та 897 пасажирів.

О 23:12 суховантаж «Петро Васьов» зіткнувся з лайнером, врізавшись у правий борт. Удар спричинив величезну пробоїну розміром близько 8 на 10 м, після чого судно почало швидко набирати воду.

Через 7 хв. після зіткнення, маючи крен на правий борт близько 60°, «Адмірал Нахімов» повністю затонув, а понад тисяча людей опинились у воді. Завдяки близькості до порту більшість людей вдалось врятувати, проте 64 члени екіпажу і 359 пасажирів (216 пасажирів та 51 член екіпажу – громадяни України) загинули: серед них був другий помічник капітана «Адмірала Нахімова» Олександр Чудновський, який управляв судном у момент зіткнення, – розуміючи, що судно приречене, він замкнувся у каюті. Всіх загиблих підняти на поверхню не вдалось – 64 із них, як і сам «Адмірал Нахімов», назавжди залишилися на глибині 47 м в Цемеської бухті.

Суд

Суд, який відбувся в березні 1987 року в Одесі, визнав капітанів обох суден винними у катастрофі й засудив їх до 15 років позбавлення волі. До уваги не було прийнято ні те, що за два місяці до виходу «Адмірала Нахімова» у своє останнє плавання Чорноморське пароплавство склало акт про непридатність 60-річного судна виконувати подібні рейси, ні його неналежний технічний стан і невідповідність морським конвенціям з безпеки морського пасажирського транспорту.

У листопаді 1992 року указами президентів України і Росії обидва капітани, один з яких відбував термін покарання в Росії, інший в Україні, були помилувані і випущені на свободу. Віктор Ткаченко, що командував суховантажем «Петро Васьов», виїхав до Ізраїлю. Він у 2003 році загинув, коли яхта під його командуванням зазнала аварії поблизу Ньюфаундленду. Вадим Марков продовжив роботу в Чорноморському пароплавстві капітаном-наставником на пасажирських суднах і помер у 2007 році в Одесі.

Версії катастрофи

За довгі роки ця трагедія обросла версіями – від містичних до конспірологічних. Хтось впевнений, що це була груба помилка капітанів, інші думають, що у всьому винне випробування таємної мікрохвильової зброї. А деякі взагалі думають, що причиною всьому стало прокляття Нахімова. Адже за дивним збігом майже усі судна, які так називали – потонули.

Політика