Держкомпанії витратили понад 2,3 млрд грн на російський софт під час війни — СЕО IT-Enterprise

01 вересня 2026 р. 14:17

01 вересня 2026 р. 14:17

Від початку повномасштабного вторгнення державні компанії України витратили через систему Prozorro понад 2,3 млрд грн на придбання та обслуговування російського програмного забезпечення. Загальна сума таких закупівель із 2017 року перевищила 3,37 млрд грн.

Про це Delo.ua розповів СЕО та засновник IT-Enterprise Олег Щербатенко в інтерв'ю .

"На ринку ще є багато державних та комерційних компаній, які використовують софт російської компанії 1C або системи BAS, які хоч формально і є польськими, але створені на архітектурі 1С і технологічно з нею пов’язані", — зазначає Олег Щербатенко.

За даними проєкту "Ворожий софт", близько 75% українських користувачів досі застосовують токсичне ПЗ, однак динаміка переходу на українські альтернативи стрімко зростає.

Довідка: Проєкт "Ворожий софт", створений Асоціацією IT Ukraine, спрямований на заборону російського ПЗ та перехід на українські альтернативи. Водночас Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України постійно оновлює перелік забороненого ПЗ та комунікаційного обладнання, який наразі розширено до 2020 позицій.

За словами Щербатенка, вибір вітчизняних рішень зумовлений не лише патріотичними настроями, а й практичними міркуваннями безпеки та ризиками дефіциту фахівців для обслуговування ворожого ПЗ.

"Ми проводимо активну заміну 1С/BAS, понад 65 тисяч користувачів вже перейшли на продукти лінійки Master. Середня динаміка підключення у 2026 році — понад 60 нових клієнтів щомісяця. Для порівняння, у 2024 році ця цифра становила близько 15, а у 2025 — 25", — зазначає Олег Щербатенко.

Позитивні зрушення відбуваються і в сегменті CRM-систем, де раніше домінували російські Bitrix24 та AmoCRM.

"Сьогодні на українському ринку вже впроваджуються наші CRM-рішення та десятки CRM-систем, які можуть бути якісною альтернативою ворожим Bitrix24 та AmoCRM. Вся IT-галузь активно працює над тим, щоб надати клієнтам українські рішення, які забезпечують захист даних і підтримують розвиток власної IT-екосистеми", — додає СЕО IT-Enterprise.

Він підкреслив, що зараз розробники роблять акцент на партнерську мережу, центри навчання та готові конфігурації продуктів для різних ніш — військових частин, закладів освіти та медицини, аптек, ресторанів, резидентів Дія.City, торгівлі, страхових компаній і комунальних підприємств.

Для підготовки кадрів систему MASTER викладають у понад 150 навчальних закладах. Зокрема, на українське ПЗ повністю перейшли Київський авіаційний інститут, КПІ та НУБіП.

Державне регулювання та посилення кібербезпеки

Важливим стимулом для бізнесу стало серйозне посилення позиції держави. Нещодавно Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України розширила перелік забороненого до використання ПЗ та мережевого обладнання — його обсяг збільшився з 40 до 416 позицій.

За результатами аналізу рішень РНБО та указів Президента, до оновленого списку офіційно внесли не лише антивіруси Dr. Web та Kaspersky Lab, а й програмні продукти під торговельними марками «1С» та «BAS».

Наступним кроком має стати законодавче врегулювання. На відміну від уже чинних санкцій проти самих продуктів, новий закон має запровадити юридичну відповідальність безпосередньо для тих суб'єктів господарювання, які продовжують впроваджувати та використовувати токсичний російський софт в Україні.

Нагадаємо, раніше Асоціація IT Ukraine офіційно підтримала законопроєкт №13505, який передбачає повну відмову від використання та поширення російського програмного забезпечення до 2030 року.

Документ покликаний не лише підвищити рівень кібербезпеки країни в умовах війни, а й сприяти розвитку національних технологій, створенню нових робочих місць для українських фахівців та суттєвому посиленню цифрового суверенітету України.

Політика