Бішкекський тупик Кремля: чому ШОС знову викреслює війну в Україні з офіційних декларацій

01 вересня 2026 р. 17:23

01 вересня 2026 р. 17:23

Бішкекська декларація ШОС, яку 1 вересня 2026 року ухвалили з нагоди 25-річчя організації, вдруге поспіль не містить згадки про війну Росії проти України. Натомість у документі жорстко висловилися щодо ситуації навколо Ірану. Учасники заявили про «глибоку занепокоєність» ситуацією на Близькому Сході, повідомляє Times of Central Asia.

Виступаючи на саміті, Володимир Путін назвав ШОС «фактично найбільшим регіональним обʼєднанням» у світі та анонсував свою участь у майбутньому саміті БРІКС у Нью-Делі. Підсумкова декларація, однак, показала іншу картину. Попри публічні заяви Кремля про важливість організації, Китай і країни Центральної Азії вдруге поспіль не погодилися включити до офіційного тексту жодної згадки про російсько-українську війну. Вони не підтримали спроби Москви навʼязати ШОС власний військово-політичний порядок денний.

Показовою стала й промова Сі Цзіньпіна, який зосередився не на підтримці позиції Москви, а на власній економічній лінії Пекіна: «Ми маємо спільно захищати багатосторонню торговельну систему, виступати проти протекціонізму, односторонніх санкцій та штучного розриву глобальних ланцюгів постачання», заявив голова КНР.

За підсумками саміту учасники ухвалили 28 документів. Серед них протокол про зміни до Хартії ШОС 2002 року, регламент Універсального центру протидії безпековим викликам і загрозам. Учасники також затвердили план розвитку портів і логістики на 2026–2030 роки.

Також затвердили програми боротьби з наркозалежністю та синтетичними наркотиками до 2030 року й план дій зі збереження біорізноманіття на 2026–2031 роки. Ухвалили і програму створення коридору «зелених технологій» до 2030 року.

Банк розвитку ШОС, про створення якого говорять уже багато років, так і не запрацював. У документі йдеться лише про «прогрес» у переговорах між зацікавленими членами організації. Учасники не уклали установчої угоди, не визначили капітал банку. Дату його запуску також не назвали.

Банк, який досі існує лише на папері, став ще одним прикладом того, наскільки складно країнам ШОС домовлятися про спільні практичні рішення. Президент Киргизстану Садир Жапаров закликав партнерів ухвалити конкретне рішення щодо його створення. Він також запропонував використовувати киргизьку спеціальну фінансово-інвестиційну територію Тамчи для спільних проєктів. Раніше Бішкек уже пропонував розмістити там майбутню штаб-квартиру банку.

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв висунув свою пропозицію щодо майбутнього Банку розвитку ШОС. Він запропонував спрямувати його ресурси на розвиток інфраструктури, технологій і промисловості.

«Якщо серед держав-членів буде консенсус, Казахстан міг би розмістити в себе цю інституцію, її штаб-квартиру», заявив Токаєв, згідно з офіційною стенограмою його виступу.

Претензії Киргизстану та Казахстану на розміщення штаб-квартири показують, що ключові питання щодо банку досі не вирішені. Йдеться про його членство, систему управління, капітал і місце розташування. Це попри те, що політичну домовленість про створення банку країни ШОС досягли ще на саміті в Тяньцзіні торік.

Головування в ШОС у 2026–2027 роках перейшло від Киргизстану до Пакистану. Наступний саміт глав держав відбудеться в Ісламабаді.

ШОС уже третій саміт поспіль не згадує війну Росії проти України у підсумковій декларації. Так було в Астані у 2024 році. У вересні 2025-го Путін особисто говорив про війну на саміті в Китаї, але Тяньцзіньська декларація теж не містила жодної згадки про неї. Тоді це розцінили як ознаку того, що Москві не вдалося переконати партнерів з організації підтримати свою позицію . Напередодні на полях саміту також зустрілися Сі, Моді та Путін , демонструючи активність великих учасників організації, але без спільної позиції щодо війни в Україні.

У ШОС зібралися країни з різними інтересами та поглядами на міжнародні конфлікти. Тому до спільних декларацій зазвичай потрапляють лише питання, щодо яких усі можуть домовитися. Війна Росії проти України до них не належить, хоча Кремль регулярно намагається просувати свою версію подій на міжнародних майданчиках.

Саміт у Бішкеку також показав, що всередині ШОС дедалі помітніші різні зовнішньополітичні курси її учасників. Прем'єр Вірменії Нікол Пашинян під час зустрічі відмовився виступати російською та заявив про зближення зі США.

Політика