Гроші є, відповідального немає: чому Київ не може забезпечити містян укриттями

02 вересня 2026 р. 16:07

02 вересня 2026 р. 16:07

Управління Києвом в умовах воєнного стану фактично розділена на кілька центрів ухвалення рішень, а відповідальність за цивільний захист і стан укриттів міста розподілена між КМДА, Київською міською військовою адміністрацією та районними державними адміністраціями. При цьому керівників КМВА та столичних РДА призначає президент, а можливості міського голови впливати на районну вертикаль суттєво обмежені. Таким чином відповідальність за безпеку киян також розділена  між кількома рівнями влади, що ускладнює визначення відповідального за кінцевий результат, пише у матеріалі « Хто збудує укриття — і хто відповідає за безпеку киян? » директор Інституту міста Олександр Сергієнко .

Експерт проаналізував розподіл повноважень і відповідальності за систему укриттів столиці на вказав, що з січня 2022 року кандидатури голів районних державних адміністрацій Києва  подає уряд і затверджує безпосередньо президент. У підсумку міська влада фінансує значну частину програм, пов’язаних з укриттями, а безпосередніми замовниками багатьох робіт є районні адміністрації, керівників яких міський голова не призначає.

На тлі такої розпорошеної системи у 2025 році київські РДА не використали близько 500 млн грн , передбачених на стаціонарні укриття, а після перенаправлення цих коштів не реалізували іншу програму щодо забезпечення міста мобільними укриттями.

При цьому за офіційними даними КМДА, 4368 об’єктів фонду укриттів столиці розраховані на 2 182 467 людей, а це близько 59% від орієнтовної кількості жителів Києва. При цьому забезпеченість районами суттєво різниться: у Подільському районі укриття можуть вмістити близько 82% жителів, а в Деснянському — лише 39%.

Ще одним центром влади під час війни є Київська міська військова адміністрація. Її начальника також призначає президент. Саме вона мала б координувати питання безпеки та цивільного захисту міста. Однак на момент підготовки матеріалу редакція не отримала відповіді КМДА, яка дала б змогу оцінити, що саме військова адміністрація робила для виправлення ситуації з укриттями та як реагувала на невиконання районних програм.

Водночас питання є і до КМДА — як саме реагувала міська влада, коли стало зрозуміло, що райони не використовують виділені кошти та не виконують запланованих заходів, і чи застосувала вона всі доступні механізми контролю.

Департамент муніципальної безпеки КМДА у відповіді ZN.UA повідомив, що поставлені редакцією запитання виходять за межі його повноважень, тому відповіді на питання про дії КМДА після провалу районних програм редакція не отримала.

Також на момент підготовки матеріалу не відповіли на запитання ZN.UA щодо відповідальності голів РДА та можливих кадрових рішень і Офіс президента, КМВА, Кабінет міністрів та частина районних адміністрацій редакція також очікувала.

Водночас, як підкреслює Сергієнко, з 2025 роком проблеми не завершились. Станом на початок липня 2026-го Київ профінансував 16,3% передбачених на  цей рік видатків на будівництво споруд подвійного призначення та 7,6% — на капітальний ремонт найпростіших укриттів.

Самі ці показники не дають змоги визначити, на якому саме етапі виникають затримки — фінансування, проєктування, закупівель чи виконання робіт, — але показують темпи реалізації програм на тлі триваючих російських атак.

Водночас експерт підкреслює, що при оголошенні балістичних та інших швидкісних загроз час між сигналом тривоги й ударом може бути мінімальним. Тому Києву потрібна система цивільного захисту, в якій укриття розташовані в межах кількох хвилин доступу, постійно відкриті та придатні до використання, а за кожен рівень управління й кожен об’єкт визначено конкретного відповідального.

Політика