стаття Контрольна перевірка: як політики виконують обіцянки в освіті

02 вересня 2026 р. 18:22

02 вересня 2026 р. 18:22

У вересні 2026 року всі українські учні отримали гаряче харчування коштом держави, а зарплати вчителів зросли на 20%. Повернути безкоштовні обіди обіцяв свого часу ще нардеп-радикал Олег Ляшко, а порахувати політиків, які говорили про підвищення оплати педагогів, узагалі годі. Разом з тим пандемія, а потім і повномасштабна війна додали до старих проблем нові: у школах різко зросла потреба у цифрових засобах та безпеці. «Слово і діло» дослідило, які обіцянки давали політики у сфері освіти та наскільки доброчесно їх виконували.

Як політики підвищували зарплати вчителям – на словах і на ділі

Низьку зарплату педагогів часто називають однією з головних проблем освітньої системи України: люди, які виховують та навчають нове покоління, отримують помітно менше, ніж у середньому по економіці. Саме тому з темою зарплат вчителів пов’язано чи не найбільше обіцянок політиків незалежно від року, партії чи посади.

Дуже високі стандарти задала парламентська кампанія 2019 року: тоді Юлія Тимошенко пообіцяла , що базова зарплата освітян буде не меншою за три мінімалки, а кандидати від партії «Батьківщина» обіцяли підняти її до європейського рівня. Наразі важко сказати, яка з цілей для партії є пріоритетнішою.

Тоді ж «боротися за гідні зарплати педагогам» обіцяв і депутат-утікач Андрій Деркач, який нині роздає обіцянки вже росіянам на державній посаді рф, а у 2016 році – фігурант недавньої антикорупційної справи «Форест Гамп» Максим Микитась .

Однак повернімося до чинної влади. У своїй передвиборчій програмі кандидат у президенти України Володимир Зеленський без конкретики вказав , що професія вчителя «стане престижною і високооплачуваною». Згодом президент давав ще кілька пов’язаних обіцянок. Здебільшого вони були виконані, зокрема:

• до 2020 року вчителям виплатили заборгованості із зарплат, а в оновленому бюджеті на 2020-й видатки на їхню зарплату не скоротили ;
• у 2021 році, як і обіцяно президентом, запроваджено премії для педагогів за перемоги їхніх учнів на міжнародних олімпіадах;
• нарешті, у 2026 році вчителям справді підняли зарплати, як обіцяв Зеленський у зверненні восени 2025-го.

А ось провалені обіцянки із зарплат вчителів частіше належать не самому президенту, а членам його команди та «Слуги народу». Так, у вересні 2020 року чинний міністр фінансів Сергій Марченко обіцяв зростання зарплат вчителів «не менш ніж на 30%» – а наприкінці 2021 року обіцянка перетворилася у досягнення «майже 30%».

Це, звісно, не є критичною невдачею, однак подібне повторилося як мінімум ще один раз під час повномасштабного вторгнення: у 2023-му Марченко заявив , що у 2024-му вчителям підвищать зарплати. Оплата праці педагогів справді зросла – але суто в межах інфляційної корекції, тоді як заплановане суттєве підвищення було заморожене постановою уряду через обмеженість фінансового ресурсу.

• Із Сергієм Марченком пов’язана ще одна невиконана обіцянка в освіті: міністр фінансів запевняв , що сплачені за проходження пробного ЗНО-2020 кошти будуть компенсовані у повному обсязі. Однак зрештою повернення грошей відбувалося лише через подачу заявок від учасників, про що могли знати не всі охочі пройти пробне ЗНО.

Сильніше «промахнувся» з обіцяним голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев: 25 серпня 2026 року в інтерв’ю медіа він заявив , що з 1 вересня 2026 року вчителі отримуватимуть не менше 21 тисячі гривень. «Я це обіцяв людям, це обіцяв і комітет Верховної Ради з питань освіти». Однак збільшення зарплат педагогам на 20% не призвело до настільки значного зростання.

Ремонти шкіл та укриттів: завершити не можна скінчити

Питання ремонту і відкриття шкіл поставало на порядку денному політиків і раніше – проте після повномасштабного вторгнення до нього додалися обіцянки з побудови укриттів та підземних шкіл.

Так, Володимир Зеленський особисто обіцяв збереження або розвиток шкільної інфраструктури в кількох населених пунктах, зокрема:

• не допустити закриття школи-інтернату № 4 в Миколаєві (у 2020 році);
• ввести в експлуатацію школу села Рідківці у Чернівецькій області до вересня 2020 року;
• побудувати у 2021 році школу в селі Біла у Тернопільській області;
• завершити у 2021 році будівництво спортзалу школи олімпійського резерву на Рівненщині.

Проте вчасно та повною мірою виконати вдалося лише першу обіцянку президента. Нову школу села Рідківці відкрили із суттєвою затримкою, будівництво школи в селі Біла у 2021-му так і не розпочали, а завершити спортзал на Рівненщині до кінця вказаного терміну не вийшло.

З початком великої війни та масованих обстрілів з’явилася потреба в укриттях для навчальних закладів. 1 вересня 2023 року Зеленський у своєму зверненні пообіцяв реалізовувати програму створення укриттів для шкіл та університетів.

Заступниця керівника Офісу президента Олена Ковальська у березні 2025-го гарантувала відкриття 178 підземних шкіл-укриттів до кінця року. «Усе буде відкрито цього року!» – додала вона у фейсбук-дописі. Однак, за даними МОН, станом на початок 2026 року в Україні усього було побудовано 96 підземних шкіл.

Що ж до обіцянок, даних безпосередньо членами Кабміну, то реалізувати їх повною мірою теж не вдалося. Міністр освіти Оксен Лісовий та Юлія Свириденко як керівниця уряду гарантували облаштування 161 укриття в закладах освіти до кінця 2025 року, які б забезпечили безпечне навчання 140 тисяч здобувачів.

На запит «Слово і діло» МОН надало інформацію про те, що було реалізовано лише 139 проєктів, а «Нова українська школа» повідомила, що станом на 1 січня 2026 року зі 144 затверджених проєктів завершено лише 51 об’єкт. Так само зазнала невдачі обіцянка Свириденко про будівництво 20 дитсадків з укриттями в різних областях України.

Зараз мають реалізовуватися ще кілька обіцянок уряду й нардепів, про виконання яких можна буде говорити згодом:

• міністр освіти і науки Андрій Бутенко та прем’єр-міністр Корецький як глава уряду гарантували у програмі дій уряду облаштувати 500 укриттів у закладах освіти та закупити 1000 шкільних автобусів до кінця 2027 року;
• нардеп Артем Кунаєв (фракція «Слуга народу») пообіцяв працювати у Раді над виділенням коштів для підземних шкіл у Запорізькій області;
• нардеп Сергій Мандзій (фракція «Слуга народу») пообіцяв , що для шкіл Хмельницької області збудують нові укриття. Зараз вже триває будівництво, яке планують завершити до кінця 2027 року.

Цифровізація освіти та мрія про «Мрію»

Одним із наслідків пандемії COVID-19 у сфері освіти стала її екстрена цифровізація – яка великою мірою дозволила відновити навчальний процес після російського вторгнення 2022 року.

Наприкінці березня 2020 року, як і заявляв Володимир Зеленський, в Україні запустили систему онлайн-уроків для учнів з п’ятого по одинадцятий клас, а на порталі «Дія» відкрився обіцяний Михайлом Федоровим курс для вчителів та викладачів про організацію дистанційного навчання.

• Натомість забезпечити кабінет вчителя на платформі «Всеукраїнська школа онлайн» до початку 2021 року тодішній глава Мінцифри не зміг .

Уже під час великої війни згідно з обіцяними президентом термінами відбувся запуск освітнього застосунку «Мрія» для підтримки батьків та дітей восени 2023 року. Однак поширити екосистему «Мрії» на всю шкільну систему в 2024-му не вийшло : лише у 2025 році вона стала доступною для всіх шкіл.

До кінця 2025 року «Мрією» користувалося вже понад 2000 закладів освіти із загальним охопленням близько 1,1 мільйона користувачів – тож обіцяні Юлією Свириденко і Михайлом Федоровим темпи зростання мережі справдилися.

Наразі чинна глава Мінцифри Оксана Ферчук та прем’єр Корецький гарантують створити умови для використання освітнього додатка «Мрія» для понад 5000 шкіл до кінця 2027 року.

Шкільне харчування: обіцянками не нагодуєш

Наприкінці 2018 року, напередодні довгого виборчого сезону-2019, «Радикальна партія Олега Ляшка» провела збори зі звітом за чотири роки роботи у Верховній Раді. Лідер партії заявив тоді: «Ми відновимо державне фінансування харчування дітей у школах та дитсадках, щоб для батьків не було трагедією, коли дитина іде в школу, і вони не знають, як її нагодувати». Реалізувати обіцяне до завершення роботи Верховної Ради VIII скликання у «радикалів» не вийшло.

• На обіцянках безкоштовного шкільного харчування намагалися потрапити у крісло мера Олексій Омельченко у 2014-му та Олександр Фельдман у 2020-му. Проте вона не допомогла їм стати мерами Києва та Харкова відповідно.

Чинні урядовці, які мали повноваження вплинути на виконання обіцяного, давали більш помірковані та реалістичні зобов’язання: віцепремʼєр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба у 2025 році обіцяв безкоштовне харчування для всіх учнів молодших класів по всій країні, а Оксен Лісовий – поширити безкоштовні обіди для додаткових 475 учнів до початку 2026 року. Обох обіцянок було дотримано.

І лише наприкінці 2025 року, після реалізації вищезгаданих зобов’язань, віцепрем’єр-міністр з гуманітарної політики Тетяна Бережна пообіцяла , що в 2026 році безплатне шкільне харчування буде доступне для всіх школярів – що й сталося у вересні цього року.

Проте у шкільних обідах важлива не лише їхня ціна, а й якість.

У передвиборчій програмі 2019 року Микола Тищенко пообіцяв жорстко контролювати дитяче харчування в навчальних закладах. Щоправда, діяльність нардепа обмежилась кількома «ревізіями» шкільних харчоблоків, у висновках яких були сумніви, а от жодної законодавчої ініціативи в сфері дитячого харчування він так і не вніс.

Своєю чергою Віктор Ляшко запевняв , що у рамках ініціативи Олени Зеленської у вересні 2020 року Міністерство охорони здоров'я затвердить новий порядок організації харчування учнів у закладах освіти. Про це міністр повідомив у фейсбуці 27 серпня – однак норми затвердили лише наприкінці березня 2021-го.

• Згодом реалізація реформи шкільного харчування просувалася більш відповідно до заяв урядовців: так, у травні 2026 Оксен Лісовий повідомив про чергове оновлення порядку організації харчування учнів, і вже у червні Кабмін ухвалив відповідну постанову.

Нагадаємо, «Слово і діло» відновило регулярний моніторинг обіцянок политиків. У нас вже виходили великі розбори обіцянок Юлії Свириденко на посаді прем’єрки , а також зобов’язань, які поставили перед собою міністри нового уряду .

Також ми демонстрували, як виконує свої обіцянки про покарання кнопкодавів і народне вето спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук , і глава фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев – про скрутки ПДВ, податкову амністію та реформу БЕБ.

«Жорсткий контроль за дитячим харчуванням» – не єдина обіцянка нардепа Миколи Тищенка, пов’язана з їжею. Також колишній член «Слуги народу» обіцяв готувати обіди для лікарів після скандалу з рестораном «Велюр» під час пандемії. Більше про обіцянки Тищенка читайте в огляді обіцянок нардепа .

Денис Ратушний, спеціально для «Слово і діло».

Політика