Київ, Одеса та Кривий Ріг опинилися під особливою загрозою цієї зими – The Economist

02 вересня 2026 р. 19:52

02 вересня 2026 р. 19:52

Україна готується до ймовірно найважчої зими за час повномасштабної війни. Серед найбільш вразливих до нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі міст опинилися Київ, Одеса та Кривий Ріг. Про це повідомляє « Главком » з посиланням на The Economist .

Ключові ризики для енергосистеми та великих міст

За даними видання, Росія може зосередити зусилля на ураженні приблизно 140 ключових підстанцій «Укренерго». Саме пошкодження мережевої інфраструктури може стати однією з головних проблем для енергосистеми під час майбутнього опалювального сезону.

Річ у тім, що навіть за наявності достатніх обсягів генерації електроенергію необхідно доставити споживачам. Удари по ключових підстанціях і лініях електропередач можуть суттєво обмежити таку можливість.

Найбільшу небезпеку The Economist відзначає для Києва, Одеси та Кривого Рогу. Якщо Росії вдасться пошкодити місцеві генеруючі потужності та ключові вузли електромереж, наслідки можуть вийти далеко за межі звичайних відключень світла.

Знеструмлення здатне спричинити каскадний ефект: слідом за електропостачанням можуть виникнути проблеми з водопроводом, каналізацією та централізованим опаленням. Таким чином, ураження кількох критичних об'єктів може одночасно вплинути на декілька систем життєзабезпечення великих міст.

Особливу увагу видання приділяє ситуації в Києві. Частина підстанцій навколо столиці не має повноцінного резервування. Вразливими залишаються також лінії, якими місто отримує електроенергію, вироблену українськими атомними електростанціями.

Як Україна готує енергетичну інфраструктуру до зими

Нині в столиці тривають масштабні роботи з підготовки мереж до зими. Зокрема, в Березняках енергетики замінюють прокладені ще за радянських часів кабелі на потужніші, які мають витримувати різке збільшення навантаження під час аварійних ситуацій.

Необхідність таких заходів показала минула зима. Після російських ударів по тепловій інфраструктурі мешканці масово почали використовувати електричні обігрівачі, що спричинило додаткове навантаження на мережі. У результаті сотні багатоквартирних будинків могли залишатися без тепла та електроенергії протягом тривалого часу.

Водночас Україна цього року краще підготувалася до можливих зимових атак. За даними The Economist, масштабна програма зміцнення енергетичної інфраструктури вже виконана приблизно наполовину та реалізується з випередженням графіка.

Зокрема, фахівці Державного агентства відновлення захистили сітками та армованим бетоном близько двох десятків київських трансформаторів напругою 110 кВ, які раніше взагалі не мали відповідного укриття. Водночас великі столичні теплоелектроцентралі мають такі розміри, що забезпечити їм повноцінний фізичний захист значно складніше.

Очікується, що Україна увійде в холодний сезон із запасами газу на рівні близько 14 млрд кубометрів та резервом генеруючих потужностей. Посилюється й фізичний захист енергетичних об'єктів. До протидії російським безпілотникам також планують залучати приватні структури ППО.

Росія нарощує можливості для нових ударів

Однак паралельно збільшуються і можливості Росії для завдання ударів. За даними The Economist, РФ наростила виробництво балістичних ракет приблизно до 100 одиниць на місяць саме тоді, коли постачання Україні західних ракет-перехоплювачів скоротилося.

Ще одним серйозним викликом стали російські реактивні безпілотники. Видання зазначає, що Росія змогла отримати обладнання для 3D-друку турбін, завдяки чому вартість таких дронів оцінюється у $50-70 тис. За даними джерела The Economist у командуванні української ППО, під час останніх атак комбінація винищувачів, ПЗРК та зенітних гармат змогла збити близько 30% реактивних безпілотників.

Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський назвав енергетику та підготовку до зими одним із трьох ключових пріоритетів держави на найближчі тижні.

Політика