Аудитори ЄС попередили: Євросоюз може не досягти оборонної готовності до 2030 року

04 вересня 2026 р. 00:45

04 вересня 2026 р. 00:45

Європейський Союз може не досягти повної оборонної готовності до 2030 року через залежність від Сполучених Штатів та розрізнені національні системи. Це ставить під сумнів здатність Євросоюзу самостійно підтримувати тривалу війну високої інтенсивності. Водночас після повномасштабного вторгнення Росії в Україну країни блоку значно наростили військові витрати. Про це повідомило видання The Guardian.

Європейський суд аудиторів дійшов висновку, що здатність ЄС відповісти на можливе зовнішнє вторгнення до 2030 року все ще викликає сумніви. У період із 2020 до 2025 року країни Євросоюзу збільшили оборонні видатки на 79%. Це стало відповіддю на російську загрозу та спробою виконати цільові показники НАТО, які багато держав тривалий час не забезпечували.

У листопаді 2024 року ЄС виконав обіцянку передати Україні один мільйон артилерійських снарядів. Однак поставки завершили на вісім місяців пізніше від запланованого терміну. Мету досягти оборонної готовності до 2030 року Євросоюз визначив минулого року. Це сталося після попереджень спецслужб про те, що приблизно до цього часу Росія може бути готовою до великої війни в Європі.

"Досягнення оборонної готовності в ЄС до 2030 року залишається складним завданням. Досі існують серйозні труднощі, такі як фрагментовані національні системи або промислові вузькі місця. Ми також досі покладаємося на Сполучені Штати", — член Європейської асоціації з питань оборони Марек Опіола, який очолював огляд оборонної політики ЄС.

За його словами, Європейський Союз усе ще може суттєво покращити ситуацію. Для цього необхідні різке збільшення оборонних витрат і швидке нарощування виробництва боєприпасів. Фінансовий наглядовий орган ЄС зазначив, що для реалізації цієї мети необхідно подолати значні проблеми. Один із високопоставлених аудиторів описав оборонну готовність як стратегічну автономію та здатність самостійно підтримувати війну високої інтенсивності.

За його словами, ЄС нині підготовлений краще, ніж у 2019 році, коли проводився попередній аналогічний аудит. Проте роздробленість оборонної промисловості та недостатня співпраця між урядами держав-членів створюють ризик дублювання витрат. Водночас деякі прогалини у військових можливостях можуть зберігатися.

Показовим прикладом проблем у співпраці стало рішення Франції та Німеччини відмовитися від спільного проєкту винищувача вартістю 100 млрд євро. Компанії, які мали очолити програму, не змогли врегулювати суперечки щодо керівництва та контролю над нею. Сам цей випадок у звіті аудиторів не згадувався. У документі також звернули увагу на можливу суперечність між терміновими потребами на полі бою та політикою "Купуй європейське". Вона має зменшити залежність ЄС від іноземних постачальників.

За даними одного з досліджень, яке цитує Європейський суд аудиторів, у період із лютого 2022 року до червня 2023-го 78% оборонних закупівель урядів країн ЄС здійснювалися за межами блоку. На США припадало 63% таких придбань. Високопоставлений аудитор пояснив, що збільшення закупівель у США після початку повномасштабного вторгнення Росії було зрозумілим. ЄС потрібно було швидко знайти доступні військові можливості.

За його словами, вже з’явилися перші ознаки покращення ситуації. Однак аудитори поки не мають достатньої кількості повних даних, щоб робити остаточні висновки. ЄС встановив вимоги, за якими спільні оборонні витрати мають приносити користь європейській оборонній промисловості або виробникам із тісно пов’язаних із блоком держав. До таких країн належать Україна та Норвегія.

Водночас правила передбачають певну гнучкість. Винятки можливі у випадках, коли європейські виробники не здатні вчасно забезпечити критично необхідне озброєння. Після літа, протягом якого Росія завдала серії смертоносних ракетних і дронових ударів, Україна цього тижня попросила зробити виняток із правил «Купуй європейське». Київ хоче використати частину кредиту ЄС обсягом 90 млрд євро для придбання американських ракет-перехоплювачів Patriot.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у середу повідомила, що Україна просить фінансування на кілька мільярдів євро для засобів протиповітряної оборони. Серед них є й комплекси Patriot. Представник Європейської комісії пояснив, що закупівля ракет-перехоплювачів Patriot потребуватиме відступу від правил кредитної програми. Вони передбачають, що більша частина військових закупівель має мати європейське походження.

"Останнє слово за державами-членами, і, звичайно, ми сподіваємося, що відповідний дозвіл незабаром буде задоволено", — сказала речниця.

Один із високопоставлених аудиторів визнав, що в разі термінової короткострокової потреби закупівлі за межами Європи можуть бути виправданими.

"Навіть якщо ви купуєте щось, чого у вас немає у якості власних ресурсів, ви завжди повинні мати план, як розвивати цей критичний потенціал у довгостроковій перспективі в рамках Європейського Союзу", — додав він.

Нагадаємо, що на тлі дискусії про оборонну готовність ЄС глава МЗС Польщі Радослав Сікорський запропонував створити постійний "Європейський легіон". До нового формування після завершення війни могли б вступати досвідчені військові з європейських країн, зокрема українські ветерани. Сікорський наголосив, що йдеться про посилення європейського компонента всередині НАТО. Польський міністр також підтримав вимоги Вашингтона до європейських членів НАТО збільшити внесок у власну безпеку.

Політика