Росія веде тіньову війну проти Європи понад десять років: хронологія диверсій – Bloomberg

05 вересня 2026 р. 05:11

05 вересня 2026 р. 05:11

Після років війни в Україні та місяців конфлікту в Перській затоці виснажливі протистояння стають глобальною нормою. Про це пише «Главком» із посиланням на Bloomberg .

Тепер Росія посилює тіньову війну насильницького та квазіприхованого примусу проти Європи, гібридні атаки якої охоплюють усе більше країн континенту.

Хронологія та географія диверсій:

• 2014 рік: вибухи на складах зброї у Чехії, влаштовані кремлівською розвідкою.
• травень 2026 року: влучання російського безпілотника у багатоквартирний будинок у Румунії під час вторгнень у повітряний простір НАТО.
• липень 2026 року: вибух російської ракети на території Польщі.
• серпень 2026 року: виявлення вибухонебезпечного дрона в аеропорту Лейпцига (Німеччина) та підозри щодо нападів на німецькі електростанції.
• систематичні акції (з 2024 року): кібератаки на залізниці, саботаж підводних кабелів і вітроелектростанцій, підпали складів, торгових центрів та змови з метою вбивства керівників європейського ОПК.

Активізація диверсій відбувається на тлі виснаження російської армії в Україні та успішних українських ударів дронами по російських НПЗ і логістиці. Поки Москва змушена оборонятися від дій Києва, вона переходить у наступ проти європейських країн, які надають Україні військову та економічну допомогу. За даними аналітиків, у Кремлі розглядають війну як частину «нової тридцятирічної війни» проти Заходу.

Європейські посадовці побоюються можливого обмеженого захоплення територій у країнах Балтії, покликаного спровокувати внутрішній розкол у НАТО. Наприкінці минулого місяця директор ЦРУ Джон Реткліфф здійснив візит до Москви, де застеріг російське керівництво від проведення прихованих операцій, які можуть призвести до жертв серед цивільних і спричинити масштабну кризу.

Заходи протидії:

• Німеччина висилає російських дипломатів, домагається жорсткіших санкцій ЄС, збільшує військові витрати та інвестує в засоби боротьби з БпЛА;
• проведені неоголошені повітряні навчання над Східною Європою, а США розгорнули наземні ракетні пускові установки в Норвегії.

Попри це, реагування ускладнюється політичними кризами всередині Альянсу. Розбіжності між адміністрацією Трампа та європейськими лідерами щодо торгівлі, Гренландії, Ірану, дефіциту американських боєприпасів та перегляду присутності військ США в Європі створюють для Путіна сприятливі умови для поглиблення розколу між союзниками.

Варто нагадати, що 1 вересня уряд Німеччини заявив, що вважає Росію відповідальною за спробу атаки безпілотником із вибухівкою на аеропорт Лейпциг/Галле. Німецький уряд після цього оголосив про закриття російського генерального консульства в Бонні та припинення дії угоди щодо «Російського дому» в Берліні. Міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль також викликав російського посла.

Москва заперечила звинувачення Берліна та назвала їх безпідставними. Російське посольство заявило про «безпрецедентну ескалацію» у двосторонніх відносинах. Представниця МЗС Росії Марія Захарова, коментуючи рішення Німеччини закрити консульство, заявила, що Москва дасть Берліну «гідну відповідь» . Вона також стверджувала, що Німеччина нібито не надала переконливих доказів причетності Росії до атаки в Лейпцигу.

Політика