Передвиборчий піар чи щира громадянська позиція: українців запитали про мотиви Михайла Федорова

08 вересня 2026 р. 16:28

08 вересня 2026 р. 16:28

Найпопулярнішою версією серед опитаних українців щодо мотивів публічного відеозвернення Михайла Федорова від 18 серпня є початок власної політичної чи президентської кампанії (особистий піар та нарощування рейтингу). Цю думку поділяють 38% респондентів.

Про це свідчать дані соціологічного дослідження , проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 по 31 серпня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).

Понад шоста частина учасників опитування (17%) вважає мотивом прагнення подолати корупцію та змінити систему (щира громадянська та політична позиція).

Водночас 14% респондентів убачають у цьому зверненні спробу зняти з себе відповідальність шляхом перекладання вини за проблеми в державному управлінні на інших посадовців, а кожен десятий опитаний (10%) оцінює відеозвернення як спробу тиску на президента заради повернення на посаду Міністра оборони.

Понад п’ята частина учасників опитування (21%) вагалася з відповіддю або вказала, що не володіє достатньою інформацією для визначення мотивів.

Статеві особливості

Відповіді чоловіків та жінок є досить близькими до загальнонаціональних показників. Водночас серед жінок фіксується вища частка тих, хто вагався з визначенням мотивів або вказував на брак інформації (25% проти 21% загалом та 17% серед чоловіків).

Вікові відмінності

Серед молоді (18–29 років) респонденти дещо рідше за загальний показник обирали версію про початок власної політичної чи президентської кампанії (32% проти 38% загалом), але суттєво частіше за загальний рівень знаходили у відеозверненні спробу тиску на президента заради повернення на посаду Міністра оборони (18% проти 10% загалом) та дещо частіше вказували на спробу зняти з себе відповідальність шляхом перекладання вини на інших посадовців (18% проти 14% загалом).

У віковій групі 30–44 роки опитані частіше вагалися з відповіддю чи зазначали про брак інформації (27% проти 21% загалом).

Старше покоління частіше називає критику влади з боку ексчиновників лицемірством

Також аналіз результатів перехресних розподілів свідчить про наявність виражених статевих, вікових та регіональних відмінностей у сприйнятті морального права колишнього посадовця критикувати владу одразу після відставки.

Так, серед представників старших вікових категорій (45–54 роки та 55 років і старше) переважає критична оцінка: вони суттєво частіше за загальний показник вважають таку позицію лицемірною (38% та 36% відповідно проти 31% загалом), а в групі 45–54 роки опитані рідше вказували на наявність морального права (11% проти 17% загалом).

Серед респондентів віком 55 років і старше зафіксовано найнижчу частку тих, хто вагався з відповіддю (7% проти 11% загалом).

Респонденти молодших вікових груп (18–29 та 30–44 роки) демонструють більш лояльне та ситуативне ставлення: серед молоді (18–29 років) майже половина опитаних обрала варіант, що все залежить від конкретних дій на посаді (48% проти 41% загалом), і лише п’ята частина вважає це лицемірством (20% проти 31% загалом).

У віковій групі 30–44 роки опитані рідше вважали це лицемірством (25% проти 31% загалом), водночас у цій віковій групі зафіксовано вищу частку тих, хто вагався з відповіддю (16% проти 11% загалом).

Чоловіки частіше за жінок та за загальнонаціональний показник вважали, що людина має таке право і це навіть посилює довіру до критики (21% проти 13% серед жінок та 17% загалом).

Нагадаємо, «Слово і діло» опублікувало результати шостої хвилі власного соціологічного опитування. Перша частина – присвячена корупційним скандалам та доречності проведення виборів. Зокрема, політичним скандалам на тлі розслідувань та спецоперації НАБУ і САП «Форест Гамп».

Зокрема виявилось, що про спецоперацію НАБУ та САП «Форест Гамп» більшість українців чули лише поверхнево. Таких – 47% респондентів.

Крім цього виявилось, що 31% українців покладають провину за відмивання коштів для застави через державний банк безпосередньо на президента.

А підтримка протестів за повторне призначення Федорова міністром оборони – не дорівнює готовності голосувати за нього на виборах президента України.

Політика