Якщо ракети для Freyja справді будуть такими дешевими, їм не обов'язково відповідати "навороченим" PAC-3 — The Economist

09 вересня 2026 р. 12:46

09 вересня 2026 р. 12:46

Зенітні ракетні комплекси по типу Patriot для перехоплення балістики надто дорогі для європейців та українців, до того ж їх виготовляють повільно, тож на всіх цього озброєння не вистачає, проте проєкт, який називають "місячною місією" , може кардинально змінити ситуацію, пише The Economist . Freyja — панʼєвропейська розробка, яка працюватиме з радарами та каналами передачі даних стандарту НАТО й дозволить Україні та Ко отримати значно дешевшу високооб’ємну альтернативу для перехоплювачів PAC-3.

Українська оборонна компанія Fire Point є головним розробником цього проєкту. ЗМІ нагадують, що перехоплювачі для Freyja базуватимуться на її балістичній ракеті малої дальності FP-7, компоненти для якої — зокрема, датчики й системи наведення та керування — постачають 12 європейських оборонних компаній: Thales з Франції, Leonardo з італійської, Diehl з Німеччини та Saab зі Швеції.

Зараз на Fire Point тиснуть, аби компанія показала швидкі результати, тож там пообіцяли, що успішне перехоплення балістики РФ за допомогою Freyja буде можливим вже до середини 2027-го. Щоправда, західні експерти налаштовані скептично щодо такого дедлайну — аналітик із Міжнародного інституту стратегічних досліджень Меттью Бінт "в найкращому разі" робить ставку на оперативну готовність проєкту у 2028-му.

Заявлена ціна перехоплювача — 700 тисяч доларів, або близько 31 млн гривень, і це основний "козир" відповідної системи. Адже якщо прайс буде справді таким, або ж наближеним до того, то FP-7 і не потрібно буде відповідати характеристикам дорогим західних PAC-3 (4–5 млн доларів за штуку) або Aste (2 млн доларів), адже їх банально можна буде запускати у більших кількостях.

Та зараз Freyja ще не готова, тоді як повітряний терор РФ не просто продовжується, а набирає обертів. ЗМІ зазначають, що в такому випадку у Києва є два варіанти дій: захищати інфраструктуру з паралельним накопиченням західних перехоплювачів та скористатися стратегією left-of-launch, тобто знищувати російську балістику ще до її запуску. Окрім того, Київ розраховує найближчим часом отримати власну балістику, зокрема ракети "Сапсан", над якими працює "Південмаш", а також FP-7 та більш далекобійні FP-9 від Fire Point.

"Є надія, що їхня висока швидкість зробить їх ефективнішими за дрони у знищенні мобільних пускових установок до того, як ті встигнуть «вистрілити й зникнути», — йдеться у матеріалі. — Однак це вкрай складне завдання: навіть США, маючи повну перевагу в повітрі над Іраном, зазнавали труднощів зі знищенням мобільних пускових установок цієї країни".

Нагадаємо, 6 серпня головний конструктор і співзасновник Fire Point Денис Штілерман повідомив про завершення першого "міжнародного інтеграційного етапу" в рамках проєкту Freyja. За кілька місяців до цього, у червні, компанія "досить успішно" випробували перехоплювач для цієї системи ППО/ПРО — ракету класу "земля-повітря" FP-7.x (FP планує, що одна пускова установка нестиме 4–6 ракет), ціна якої значно менша, ніж "зарядів" для Patriot та SAMP-T.

Перший прототип Freyja планують випустити у першій половині 2027-го . Та Штілерман попередив, що Fire Point критично залежна від західних комплектуючих , і що проєкт Freyja не є винятком: у його випадку йдеться про технічну документацію для радарів, інфрачервоних головок самонаведення й даталінків.

Політика