НАТО зірвало російську диверсійну операцію на підводних кабелях в Арктиці — Reuters

10 вересня 2026 р. 22:09

10 вересня 2026 р. 22:09

Британія, Норвегія та Сполучені Штати навесні зірвали російську підводну операцію саботажу поблизу архіпелагу Шпіцберген. Союзники не дозволили російським суднам завершити навчання із застосуванням нової технології, призначеної для ураження підводних кабелів. Операцію проводило Головне управління глибоководних досліджень Міноборони РФ, відоме як GUGI. Про це повідомило інформаційне агентство Reuters.

Для навчань використовували глибоководні апарати, які імітували розгортання нової руйнівної технології, що не залишає очевидних слідів причетності до атаки. Спільна операція Британії, Норвегії та США дозволила відстежити російські судна та вийти з ними на контакт у морі. Згодом російські судна залишили район.

"Завдяки нашій спільній операції ми чітко дали Росії зрозуміти, що вони не можуть діяти таємно. Ми однозначно дали російській владі зрозуміти, що будь-яка спроба атакувати нашу критично важливу інфраструктуру буде виявлена ​​та покарана. Ніхто не зацікавлений у ескалації напруженості на Крайній Півночі", — заявив міністр оборони Норвегії Туре Сандвік.

Британія та Норвегія ще у квітні повідомляли, що виявили приховану російську активність в арктичних водах. Однак раніше не розкривалися ані місце операції, ані участь США, ані інформація про нову технологію. Інцидент стався на тлі побоювань частини західних розвідслужб щодо того, що Кремль посилює диверсійну діяльність у Європі та може готуватися до потенційного конфлікту з НАТО.

Деякі американські аналітики розвідки дедалі більше стурбовані тим, що Росія може спробувати перевірити дієвість статті 5 Північноатлантичного договору про колективну оборону. У разі такого сценарію знищення підводних кабелів могло б відіграти важливу роль.

Підводні кабелі, товщина яких часто не перевищує садовий шланг, лежать безпосередньо на морському дні або закопані неглибоко під ним. Вони мають критичне значення для глобального інтернет-зв’язку та проведення фінансових операцій. Їхня економічна і стратегічна важливість робила такі лінії цілями і під час попередніх війн. Зокрема, у Першу та Другу світові війни кабелі використовували для передачі наказів телеграфом і телефоном.

Два підводні оптоволоконні кабелі завдовжки близько 1400 км з’єднують Шпіцберген із материковою частиною Норвегії. Вони прокладені на глибині до 2700 метрів. Через ці лінії передають великі обсяги супутникових даних, які надходять на наземну станцію SvalSat. Вона є найбільшою супутниковою наземною станцією у світі та входить до мережі NASA Near Space Network.

Кремль постійно заперечує проведення диверсійних операцій у країнах НАТО та підготовку до конфронтації з Альянсом. Деякі західні посадовці вважають, що активність Москви проти європейських держав посилилася останніми місяцями.

Одночасно з протистоянням у морі британські та норвезькі посадовці передали Москві інформацію про свої висновки. Таким чином вони хотіли показати, що західні країни знають про нову технологію. Союзники сподівалися, що це змусить Росію вагатися перед її можливим застосуванням.

Під час навчань жоден кабель не був пошкоджений. Російські сили лише імітували розгортання технології на випадок потенційного конфлікту з НАТО. Західні посадовці не розкрили, як саме працює ця система. Як Вашингтон, так і Лондон уже запровадили санкції проти GUGI. Міністерство оборони Великої Британії нагадало про свою заяву від 9 квітня. Тоді Лондон визнав, що Головне управління глибоководних досліджень Росії намагалося проводити таємну діяльність у норвезьких і британських водах та поблизу них.

Нагадаємо, що загроза російських диверсій проти підводної інфраструктури вже викликала серйозне занепокоєння у Великій Британії. Експерти вважають, що Росія могла скласти детальну карту ключових кабелів, які забезпечують цивільний і військовий зв’язок, електроенергію та газ. Британський парламент також розпочав окреме розслідування, щоб оцінити здатність країни захистити ці мережі та витримати масштабне порушення інтернет-зв’язку.

Окрім того, НАТО вже посилювало присутність у Балтійському морі після серії пошкоджень підводних кабелів та іншої інфраструктури. Президент Фінляндії Александр Стубб обговорював захист таких об’єктів із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та президентом Естонії Аларом Карісом. Фінляндія та Естонія просили Альянс збільшити присутність, особливо поблизу критично важливих об’єктів. Рютте підтвердив, що НАТО посилить військову активність у Балтійському морі.

Політика