Скептицизм посилюється: майже 80% українців не вірять у безпекові гарантії США у разі нової агресії

11 вересня 2026 р. 14:06

11 вересня 2026 р. 14:06

У серпні понад три чверті (78%) опитаних соціологами українців заявили, що не вірять у реальне виконання Сполученими Штатами своїх безпекових зобов’язань у разі повторної агресії рф.

Про це свідчать дані соціологічного дослідження , проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 по 31 серпня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).

Таким чином результати опитування фіксують утримування високого рівня скептицизму щодо дієвості можливих майбутніх безпекових угод із США та переривають липневу позитивну мікротенденцію.

З огляду на дані шести хвиль спостережень (березень – серпень 2026 року), у серпні відбувається стабілізація та певне корегування песимістичних оцінок на тлі зменшення частки невизначених респондентів. У серпні 2026 року позиції респондентів щодо віри у гарантії безпеки США у разі нового нападу росії та динаміка їх змін розподілилися наступним чином.

Домінування скептицизму (78%) – переважна більшість респондентів усе ще не вірить у реальне виконання Сполученими Штатами своїх безпекових зобов’язань у разі повторної агресії рф (зростання порівняно з липнем із 73,5% до 78%). Ключовим чинником цього зростання стало збільшення частки тих, хто «скоріше не вірить» – до 39% (максимум за шість хвиль спостережень, проти 35,5% у липні). Водночас категорія радикальної недовіри «зовсім не вірю» зупинила своє тривале п’ятимісячне падіння (яке тривало з 45% у березні до 38% у липні) та стабілізувалася на позначці 39%.

Обережна довіра (13%) – сумарна частка респондентів, які покладаються на гарантії США, після певного липневого сплеску в 15% дещо корегувалася до 13% (повернувшись до червневого рівня). При цьому частка тих, хто «повністю вірить» у їхню дієвість, традиційно залишається на базисному рівні 2%, а частка тих, хто «скоріше вірить», становить 11% (проти 13% у липні).

Невизначені (9%) – частка респондентів без чітко сформованої думки знизилася до мінімального за весь період спостережень значення.

У серпні тимчасове липневе зростання помірного оптимізму змінилося перетіканням невизначених респондентів у категорію помірного песимізму («скоріше не вірю» – 39%).

А загальний баланс переконань залишається принципово критичним – на тлі тривалого досвіду міжнародних дипломатичних процесів майже чотири п’яті визначених опитаних висловлюють сумніви щодо практичної реалізації американських гарантій безпеки.

Статеві, вікові та регіональні відмінності

Статеві особливості

Чоловіки демонструють більш виражений радикальний скептицизм, частіше за жінок зазначаючи варіант «зовсім не вірю» (42% проти 37% серед жінок), однак водночас частіше фіксують і помірний оптимізм («скоріше вірю» – 14% проти 9%). Жінки при цьому частіше обирають помірно-критичну позицію «скоріше не вірю» (43% проти 34% серед чоловіків).

Вікові відмінності

Рівень скептицизму щодо гарантій США послідовно зростає з віком респондентів: у старших вікових групах (45–54 роки та 55 років і старше) сумарна недовіра досягає пікових 82–84% (зокрема, по 41–42% обирають «зовсім не вірю»).

Натомість молодь віком 18–29 років виявляє найвищий рівень довіри до партнерів (21% сумарно за варіантами «вірю» проти 9% у групі 55 років і старше) та найнижчу частку абсолютного песимізму (29% проти 39% загалом).

У віковій групі 30–44 роки зафіксовано підвищену частку невизначених (13% проти 9% загалом).

Регіональна специфіка

Східний регіон демонструє абсолютний максимум радикальної недовіри до безпекових зобов’язань США: майже половина опитаних тут (49%) зазначили, що «зовсім не вірять» у їхню реалізацію (при нульовому показнику безумовної віри – 0%).

У Західному регіоні та на Півночі спостерігається найвища частка помірного скептицизму («скоріше не вірю» – 46% та 45% відповідно).

Столиця виявляє найвищий рівень помірного оптимізму («скоріше вірю» – 14%), тоді як Південний регіон виділяється найвищим рівнем неоформленості позиції – 16% вагалися з відповіддю (проти 5% на Сході та 7% у більшості інших регіонів).

Нагадаємо, «Слово і діло» опублікувало результати шостої хвилі власного соціологічного опитування. Четверта частина – присвяченамирним переговорам, довірі до міжнародних діячів та готовності українців мобілізуватися.

Зокрема стало відомо, що у серпні рівень недовіри українців до президента США Дональда Трампа зріс до 75%, що на 5 відсоткових пунктів більше, ніж місяцем раніше. Водночас сумарна довіра до нього знизилася до 10%.

Також у відповідь на запитання соціологів про найбільш прийнятні сценарії завершення війни 33% українців у серпні обрали варіант «заморожування» конфлікту за лінією фронту під західні гарантії безпеки.

Крім цього, понад 60% українців не готові долучатися до війська , якщо війна триватиме ще 3, 5 або 10 років. Частка готових мобілізуватися наразі становить лише 12–13,5%.

Політика