Близький Схід на порозі нового нафтового шоку: що відбувається

13 вересня 2026 р. 18:57

13 вересня 2026 р. 18:57

В Ормузькій протоці сталися нові атаки на судна та Саудівську Аравію, що створюють ще більшу загрозу для п остачання нафти на світовий ринок . У неділю, 13 вересня, одне із суден зазнало удару снарядом в Ормузькій протоці, на борту спалахнула пожежа, екіпаж евакуювали.

Біля узбережжя Ірану внаслідок удару по іранському торговельному судну загинула одна людина, ще четверо членів екіпажу отримали поранення.

У південній саудівській провінції Джазан хусити обстріляли житлові будинки та мечеть. Вони також заявили про удар по військовій базі в сусідній провінції, повідомляє Reuters.

Нові удари сталися після подій у п'ятницю. Тоді безпілотники вивели з ладу нафтопровід «Схід-Захід» завдовжки 1200 кілометрів, який перетинає Аравійський півострів. Він є головним маршрутом для постачання близькосхідної нафти в обхід Ормузької протоки.

Того ж дня хусити захопили острів Перим, розташований посеред протоки Баб-ель-Мандеб. Її називають «воротами сліз», оскільки протока контролює вхід до Червоного моря.

Трейдери очікують нового зростання цін на нафту після відкриття ринків у понеділок. Минулого тижня ціна нафти вперше з липня перевищила 100 доларів за барель. У неділю роздрібна ціна дизельного пального у США також оновила історичний рекорд, перевищивши 6,20 долара за галон.

За словами трейдерів і саудівських покупців нафти, запасів у порту Янбу на Червоному морі Ер-Ріяду вистачить лише на 5-7 днів експорту, якщо пошкоджений у п'ятницю нафтопровід залишатиметься закритим.

Після цього під загрозою може опинитися до 4% світових поставок нафти. Це додасться до мільйонів барелів, які вже не надходять на ринок через порушення судноплавства в Ормузькій протоці.

Саудівська Аравія не розкрила повного масштабу пошкоджень нафтопроводу і не повідомила, коли його роботу можуть відновити. Джерела Reuters дають суперечливі оцінки: за одними даними, ремонт триватиме кілька днів, за іншими, кілька тижнів.

Після майже спокійного серпня, коли потоки близькосхідної нафти почали відновлюватися, останні два тижні стали періодом різкої ескалації війни, яку США та Ізраїль розпочали пів року тому.

Відтоді не було жодних переговорів про завершення війни. Тимчасова угода, укладена в червні, розпалася за кілька тижнів.

У рідкісній дипломатичній ініціативі іранські посадовці заявили, що в понеділок візьмуть участь у зустрічі з представниками арабських держав Затоки в Омані. На зустрічі вони хочуть представити домовленість, нібито досягнуту з Оманом, щодо майбутніх маршрутів судноплавства через протоку.

Деталей цієї ініціативи майже немає. Оман офіційно не оголошував про зустріч і не підтверджував жодної угоди. Більшість держав Затоки також не коментують ситуацію. Ірак повідомив, що надішле делегацію, а Бахрейн заявив, що не зустрічатиметься з іранськими представниками.

Високопоставлений іранський посадовець сказав Reuters у суботу, що на зустрічі обговорять Ормузьку протоку та інші питання. За його словами, навряд чи переговори завершаться підписанням угоди про відкриття протоки.

В інтерв'ю панарабському виданню Al-Arabi Al-Jadeed міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що Тегеран не відкриє протоку, навіть якщо домовиться з Оманом. За його словами, це станеться лише після того, як США виконають вимоги Ірану.

США досі не досягли цілей, які президент Дональд Трамп поставив перед запуском у лютому операції «Епічна лють». Йшлося про завершення ядерної програми Ірану, позбавлення його можливості атакувати сусідні країни та створення умов для повалення влади в Тегерані.

Іран зміг вистояти під тиском наддержави, попри військові та економічні втрати. Тепер Тегеран сподівається вийти з війни сильнішим, ніж був до її початку. Серед іншого, Іран може отримати нову можливість стягувати збори із суден, які проходять через протоку.

Атаки на Саудівську Аравію та просування хуситів у Ємені ставлять Вашингтон перед новою дилемою. Потрібно підтримати саудівського союзника та захистити судноплавство, але не втягнутися у війну на ще одному фронті.

Хусити є гірським бойовим угрупованням, яке захопило столицю Ємену у 2014 році. Понад десятиліття вони воюють проти коаліції на чолі із Саудівською Аравією. До останніх тижнів хусити здебільшого залишалися осторонь ширшої війни на Близькому Сході.

Їхній рух вздовж узбережжя Червоного моря стало частиною найбільшого спалаху бойових дій у Ємені за останні роки.

У 2025 році США протягом двох місяців бомбили позиції хуситів. Трамп зупинив кампанію після того, як угруповання, за його словами, відмовилося від погроз атакувати судноплавство в Червоному морі.

За даними трьох джерел Reuters, фактичний керівник Саудівської Аравії, наслідний принц Мухаммед бін Салман, у четвер зателефонував Трампу та попросив про військову допомогу проти хуситів. Наразі Ер-Ріяд отримав від США лише розвідувальну підтримку.

Трамп у суботу підтвердив розмову з наслідним принцом. Він також розповів, що хусити телефонували американській адміністрації та просили Вашингтон не втручатися у війну в Ємені.

Одночасне блокування Ормузької протоки та Баб-ель-Мандебу, двох головних маршрутів постачання близькосхідної нафти, штовхає ціни на енергоносії вгору. Зростання вартості нафти й дизелю позначається на світовій інфляції та вартості західної військової допомоги.

Дорога нафта традиційно грає на руку російському бюджету. Росія отримує додаткові доходи від експорту нафти на тлі енергетичної кризи.

Для США криза створює ризик розпорошення уваги та ресурсів. Адміністрації Трампа може знадобитися одночасно реагувати на конфлікт з Іраном і нову ескалацію в Ємені. Це обмежує можливості Вашингтона для маневру на інших напрямках, зокрема у питанні підтримки України.

Хусити різко посилили загрозу для Баб-ель-Мандебської протоки , захопивши порт Моха та просунувшись уздовж узбережжя Червоного моря до стратегічних островів Ханіш. Це поставило під ризик ще один важливий маршрут постачання нафти після фактичного блокування Ормузької протоки. Ер-Ріяд уже звернувся до Вашингтона по військову допомогу , але Дональд Трамп запропонував лише розвідувальну підтримку.

Політика