Вчені запропонували шукати на Місяці мікроскопічні сліди технологій позаземних цивілізацій

14 вересня 2026 р. 04:15

14 вересня 2026 р. 04:15

Дослідники припустили, що на поверхні Місяця можуть накопичуватися мікроскопічні фрагменти штучних матеріалів із далеких зоряних систем. За їхніми розрахунками, для виявлення хоча б одного такого фрагмента може вистачити приблизно одного кубометра місячного реголіту. Йдеться лише про теоретичну модель, яка поки не підтверджена жодними знахідками. Про це повідомило видання Live Science.

Вчені припустили, що поверхня Місяця може містити мікроскопічні залишки технологій цивілізацій, які давно зникли. У новій теоретичній роботі дослідники не заявляють про виявлення доказів існування розвинених позаземних цивілізацій. Натомість вони пропонують новий спосіб пошуку таких слідів у місячному ґрунті.

На відміну від Землі, Місяць не має повноцінної атмосфери та глобального магнітного поля, тому його поверхня постійно зазнає впливу космічного простору. На неї падають метеорити та безперервно осідають мікроскопічні частинки із Сонячної системи й з-за її меж. Водночас на Місяці немає водної ерозії та активної тектоніки плит. Через це такий матеріал може залишатися у реголіті дуже довго і практично не перемішуватися.

У роботі, завантаженій 23 червня на сервер препринтів arXiv, автори припускають, що частина місячного пилу могла прилетіти з інших зоряних систем. Теоретично серед нього можуть бути штучні матеріали, створені цивілізаціями, які існували задовго до появи людей. Дослідження ще не опубліковане у рецензованому журналі, однак його подали до International Journal of Astrobiology.

"Місяць непомітно накопичує матеріал з космосу протягом мільярдів років, значна його частина, ймовірно, на мільярди років старша за сам Місяць. Ми запитуємо, чи може ця стародавня колекція містити мікроскопічні сліди технологій, які існували задовго до того, як люди подивилися на небо", — заявив перший автор дослідження, планетолог  Університетського коледжу Лондона та дослідник SETI Institute Льюїс Піно.

Дотепер пошуки так званих техносигнатур переважно були зосереджені на радіосигналах з екзопланет або великих штучних конструкціях. Серед можливих прикладів таких об’єктів називають сфери Дайсона. Однак подібні методи найбільше підходять для виявлення цивілізацій, які існують зараз або існували відносно недавно. Вони значно гірше працюють у випадку культур, що могли зникнути мільйони чи навіть мільярди років тому.

Автори нового дослідження вважають, що після загибелі цивілізації частина її технологій теоретично може опинитися у відкритому космосі. Це могло б статися через руйнування великих конструкцій, космічних апаратів або внаслідок потужних зіткнень астероїдів з населеними планетами. Потім мікроскопічні уламки металів чи інших штучних матеріалів могли б залишити свою зоряну систему під дією зоряного вітру.

За допомогою комп’ютерного моделювання команда розрахувала, що частинки технологічного походження розміром до трьох мікрометрів можуть покинути рідну зоряну систему. Це приблизно три мільйонні частки метра, або близько 3% товщини людської волосини. Такі частинки, за моделлю, можуть подорожувати міжзоряним простором до одного мільярда років.

Після цього дослідники оцінили, яка кількість такого матеріалу теоретично може потрапити до Сонячної системи та осісти на Місяці. Відомо, що міжзоряний пил здатен проникати у внутрішню частину Сонячної системи. Раніше науковці знайшли такі частинки у зразках із астероїда Бенну, доставлених місією NASA OSIRIS-REx.

Дотепер у місячних зразках не знаходили жодних техносигнатур. Автори роботи наголошують, що попередні дослідження й не були спрямовані на пошук мікроскопічних штучних частинок. Крім того, доступні зразки могли бути надто малими, щоб отримати статистично значущий результат.

За оцінкою вчених, для пошуку може вистачити приблизно одного кубометра місячного реголіту. У такому об’ємі, відповідно до їхньої моделі, можна було б знайти принаймні один технологічний фрагмент. Для аналізу вони пропонують використовувати мікроскопію, методи промислового дослідження матеріалів та системи розпізнавання зображень на основі штучного інтелекту. Водночас відсутність знахідок у такому обсязі ґрунту не спростовуватиме гіпотезу автоматично. Це може означати, що розрахунки неточні або для пошуку потрібна значно більша кількість матеріалу.

У найближчі роки нові зразки місячного ґрунту мають доставити кілька космічних місій. Серед них — китайська Chang'e-7 та майбутні експедиції NASA в межах програми Artemis. Водночас обсяг реголіту, який вони зможуть зібрати, буде значно меншим за запропонований авторами дослідження.

Через це масштабні пошуки можуть стати можливими лише після створення постійних баз на Місяці. США та Китай планують розвивати таку інфраструктуру протягом наступного десятиліття. Дослідники також припускають, що аналізувати великі обсяги реголіту буде зручніше безпосередньо на Місяці, а не доставляти їх на Землю.

"Концепція пошуку мікроскопічних техносигнатур у місячному реголіті є одночасно надзвичайно оригінальною та цілком розумною. Це нове доповнення до методологій пошуку, що застосовуються для пошуку доказів існування технологій як засобу визначення життя та розуму за межами нашої Сонячної системи, і ми раді перспективі втілення цього в життя", — заявив президент і генеральний директор SETI Institute Білл Даймонд.

Нагадаємо, що пошук слідів позаземних цивілізацій пов’язують не лише з можливими техносигнатурами, а й із загадковими космічними сигналами. Швидкі радіоспалахи FRB є короткими потужними імпульсами , джерелами яких вважають магнетари. Після їх відкриття також висувалися припущення, що такі спалахи можуть бути сигналами інопланетних цивілізацій.

Окрім того, вчені вважають фізично можливим існування гігантських штучних конструкцій навколо зірок. Інженер Університету Глазго Колін МакІннес змоделював стабільність зоряних двигунів і сфер Дайсона . Зоряні двигуни можуть використовувати тиск випромінювання для зміни орбіти зірки та переміщення цілої планетної системи. Сфера Дайсона являє собою рій відбивачів навколо світила, здатний збирати його енергію для потреб розвиненої цивілізації.

Політика