ВР підтримала відставку Кравченка

15 вересня 2026 р. 14:10

15 вересня 2026 р. 14:10

Верховна Рада проголосувала за відставку генпрокурора Руслана Кравченка, який після того, як засвітився у новому розслідування НАБУ, заявив про підписання підозри директору Бюро , а потім втік за кордон та ще й із дружиною. Рішення про відставку підтримали 317 депутатів.

Фракції голосували так:

• «Слуга народу» — «за» 198;
• «Європейська солідарність» — «за» 24;
• «Батьківщина» — «за» 14;
• «Платформа за життя та мир» — «за» 17;
• «Голос» — «за» 14;
• «Довіра» — «за» 11;
• «За майбутнє» — «за» 12;
• «Відновлення України» — «за» 14;
• позафракційні — 13.

Доповнюється…

Зазначимо, що новина про заяву Кравченка щодо відставки з’явилася ще 7 вересня. Однак президент Володимир Зеленський вніс до парламенту подання лише 14 вересня, коли Кравченко вирішив звинуватити Семена Кривоноса у «підробленні офіційних документів для отримання хабаря в особливо великому розмірі та фіктивному усиновленні з метою штучно створити підстави для уникнення відповідальності в суді». До цього президент із поданням не поспішав.

Кравченко зробив заяву про підозру Кривоносу на тлі протистояння навколо розслідування НАБУ у справі «Карфаген» . Останнє стосується викриття корупційних схем за участю колцентрів і працівників прокуратури . Саме на плівках, записаних в межах цієї операції, і засвітився вже колишній генпрокурор. Зокрема, на записах головний герой плівок «Канцлер» говорить зі своїм «шефом» Андрійовичем і запевняє, що його ніхто «не ображає», бо «ви ж за мною, тому всі знають».

Та Кравченко не вперше приклав руку до атаки на антикорупційні органи. Минулого року він легалізував незаконне переслідування та підписав підозру детективу НАБУ Руслану Магамедрасудову за звинуваченням у нібито його намірах торгівлі з Росією. Причому Бюро тоді наголосило — рішення суду щодо проведення слідчих дій не було. А ці обшуки стали початком масштабної кампанії зі спроби позбавити НАБУ та САП незалежності, і підпорядкувати їх нікому іншому, як генпрокурору.

Ще одне рішення Кравченка яке варто згадати, стосується скасування Положення про порядок добору кандидатів до кадрового резерву на заміщення адміністративних посад в органах прокуратури. Воно регулювало процедуру добору прокурорів для включення до кадрового резерву на керівні посади та передбачало прозорий конкурс з трьох етапів. Також мала враховуватись наявність дисциплінарних проступків у прокурора, досвід роботи, доброчесність та відповідність способу життя доходам, які враховуються у процесі конкурсу. Однак Кравченко заявив, що ідея створити такий механізм добору правильна, але «процедури виявилися надмірно складними, зарегульованими, затягнутими і, в окремих аспектах, дискримінаційними».

Загалом Кравченко — виходець з органів прокуратури, ветеран АТО. Очолював Бучанську прокуратуру. У минулому він працював у військовій прокуратурі періоду керівництва скандального військового прокурора Анатолія Матіоса. Останній, до слова, як і Кравченко нині, стояв за низкою атак на НАБУ. Зазначимо, що вже колишній генпрокурор подавався на посаду прокурора САП, проте його не відібрали. Також Кравченко намагався стати директором НАБУ, але і на цю посаду його не обрали. Причому в анкеті для Бюро серед осіб, які можуть надати рекомендації, Кравченко вказав тодішнього голову Оболонського райсуду Києва Владислава Дев’ятка. За даними проєкту Prosud, Дев’ятко — абсолютно залежний та ручний суддя, який кинув за ґрати побитого «Беркутом» на Кріпосному провулку активіста Євромайдану Олексія Салигу, а також безпідставно позбавив водійських посвідчень двох учасників автопробігу до Межигір’я.

Нагадаємо, очільник САП Олександр Клименко заявив, що атаки на антикорупційні органи в липні минулого року та зараз виконувалися не лише генеральним прокурором, а й «адвокатом-хакером» —  ексзаступником головного військового прокурора та підозрюваного у справі «адвокатів-хакерів» Дмитром Борзих. На початку серпні Борзих подав до Печерського районного суду Києва позов проти ZN.UA та редакторки відділу внутрішньої політики Інни Ведернікової. Він вимагає, щоб суд визнав недостовірною інформацію з розслідування « Справа адвокатів-хакерів. Як НАБУ виявило паразитів » та низки подальших публікацій.

Водночас Кривонос додав, що до атак на НАБУ причетні також працівники Служби безпеки України, зокрема, працівники Головного управління Департаменту захисту національної державності  (ДЗНД).  Він вказав, що у працівників деяких департаментів служби «були довідки» на окремих працівників антикору .

У статті « Тест для Зеленського. Чи змінить він правила призначення генпрокурора після відставки Кравченка » керівниця юридичного відділу Центру протидії корупції Олена Щербан пояснила, чому наступне призначення очільника ОГП буде випробуванням для президента.

Політика