"Люди страждають": що в Європарламенті думають про поступки територіями, на які штовхають Україну

15 вересня 2026 р. 17:53

15 вересня 2026 р. 17:53

720 євродепутатів нині з'їхалися до Страсбурга на пленарне засідання.

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

На відміну від американської позиції, яку просувають переговорники Дональда Трампа, європейське бачення можливого завершення війни — як і питання територіальних поступок Києва заради мирної угоди — суттєво різниться залежно від політичного спектра.

"Президент Путін виклав свою позицію щодо того, чого він хоче досягти. Якби Україна хотіла відступити до цієї лінії, то ми вже підготували й узгодили решту умов угоди. Наразі Україна не хоче цього робити. І наше завдання як посередників – з’ясувати, як ми можемо знайти креативне рішення", – днями зазначав Джаред Кушнер під час форуму YES 2026 у Києві.

Натомість президентка Європейського парламенту Роберта Мецола в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" зазначає, що результатом будь-яких переговорів має бути мир із дотриманням територіальної цілісності України . Мецола представляє найчисельнішу у парламенті правоцентристську групу EPP ("Європейська народна партія").

"Позиція України була надзвичайно чіткою, і це також позиція Європейського Союзу та Європейського парламенту від самого початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року.

Нічого про Україну без України. І якщо ми збираємося говорити про мир на нашому континенті, то це має бути мир зі справедливістю, мир із гідністю та мир із дотриманням територіальної цілісності".

Натомість в ультраправій групі Patriots for Europe ("Патріоти за Європу"), яка традиційно скептично або навіть негативно ставиться до допомоги Києву, говорять про те, що Росії та Україні треба якнайшвидше сідати за стіл переговорів. При цьому PfE – третя за величиною політична група у чинному складі парламенту.

"Україна страждає. Люди неймовірно страждають. Абсолютно все зруйновано. Тож потрібно зробити так, щоб це припинилося.

І щоб сторони сіли за стіл переговорів і подумали над тим, як можна зупинити це якомога швидше. Тому що саме цього хоче український народ", – заявила віцепрезидентка групи Кінга Галь, відповідаючи на запитання "Телеграфу" щодо того, чи вважає вона, що українці мають йти на територіальні поступки.

У політичній силі зазначили, що "виступають категорично проти того, що відбувається з боку Росії".

"Але це не може бути виправданням для того, щоб гроші надходили в Україну без запитання: а наскільки ефективно вони використовуються? Чи змінило це щось? Адже вже були витрачені сотні й сотні тисяч євро. Тож, можливо, нам потрібна інша тактика. Можливо, настав час розпочати мирні переговори…", – сказал Галь, спілкуючись із журналістами у Страсбурзі.

Відмінної позиції дотримуються в лівоцентристських політичних групах парламенту.

"Усе, що стосується будь-якої мирної угоди, має ґрунтуватися передусім на інтересах України. Україна має бути ключовим учасником в ухваленні таких рішень [щодо територій]. Але, звичайно, на кону також стоїть безпека Європи", – зазначила "Телеграфу" Террі Райнтке , співпрезидентка групи Greens/EFA ("Зелені").

Вона закликала продовжити обговорення того, як забезпечити Україні не лише військову, а й фінансову підтримку.

"У нас досі залишається відкритим питання заморожених активів і того, як їх можна використати. Кілька держав-членів ЄС висунули нову ініціативу щодо того, як просунути це питання вперед. Думаю, це буде одним із ключових аспектів", – сказала Райнтке.

Так, Наприкінці серпня Швеція, Польща, Нідерланди та Іспанія звернулися до Єврокомісії з закликом відновити роботу над використанням понад 200 мільярдів євро заморожених російських активів для підтримки України . Основна частина цих коштів залишається в бельгійському депозитарії Euroclear.

Ще торік у грудні Європейська комісія запропонувала план із їх перетворення на безвідсоткову позику для підтримки Києва, однак ініціатива зазнала невдачі на саміті лідерів у Брюсселі через відсутність консенсусу серед країн ЄС, зокрема внаслідок застережень Бельгії щодо юридичних і фінансових ризиків. Наразі група європейських держав, а також група з понад 100 депутатів Європейського парламенту прагне знову повернути це питання до порядку денного та знайти механізм для використання коштів.

"Саме Путін розв’язав цю війну, і ми не можемо вимагати, щоб європейські громадяни оплачували її рахунок, як це відбувається зараз.

Саме тому Європейська комісія має знову винести на порядок денний питання конфіскації [російських] активів, значна частина яких наразі заморожена. Таким чином, рахунок має оплатити Путін, а не європейські платники податків", – заявила нашому виданню Іратче Гарсія , лідерка групи S&D ("Прогресивний альянс соціалістів і демократів").

Натомість Террі Райнтке висловила думку й про те, що санкції проти Росії досі не працюють "тією мірою, якою хотілося б".

"Одним із ключових напрямів роботи має стати пошук відповіді на питання: як ми можемо гарантувати, що Росія не зможе й надалі підтримувати свою військову машину?" – сказала вона.

На її думку, поступова відмова від російського викопного палива та здобуття більшої енергетичної незалежності є "абсолютно ключовими".

Зазначимо, що 16 вересня у Європейському парламенті відбудуться дебати під назвою "Нагальна потреба в підтримці України з боку ЄС у відповідь на ескалацію Росією загарбницької війни". Детальніше про те, що говоритимуть публічно та за кулісами, читайте у наступних матеріалах нашого видання.

Політика