"Маячок" на кордоні, відмова від охорони й три приховані мотиви: як і чому Кравченко тікав з України

16 вересня 2026 р. 08:45

16 вересня 2026 р. 08:45

Генеральний прокурор Руслан Кравченко вніс до ЄРДР відомості про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу о 23:19 13 вересня, а приблизно через три години на служновому автомобілі перетнув кордон через пункт пропуску "Шегині".

За даними джерел "Української правди", перед виїздом Кравченко відмовився від особистої державної охорони, а його дружина залишила Україну днем раніше. Уже 15 вересня Верховна Рада дала згоду на звільнення Кравченка, після чого президент підписав відповідний указ.

Заяву про тимчасову відмову від особистої державної охорони Кравченко подав у першу годину ночі 14 вересня — приблизно через дві години після внесення відомостей про підозру Кривоносу. Як пише "УП", це може свідчити, що генпрокурор уже тоді розумів, що залишатиме Україну не в межах звичайного службового відрядження.

О 2:30 ночі Кравченко перетнув кордон через "Шегині" на службовому автомобілі. Сам Кравченко того ж ранку підтвердив перебування за кордоном і заявив, що перебуває у службовому відрядженні у Франції, яке мало тривати п'ять днів.

Дружина Кравченка виїхала з України 12 вересня через кордон із Молдовою, після чого, за даними "УП", вирушила до Румунії.

Інформація про можливий виїзд Кравченка за кордон, за словами співрозмовників журналістів серед влади та правоохоронців, циркулювала ще за кілька днів до його від'їзду.

Джерела видання стверджують, що після початку операції "Карфаген" Кравченка передусім цікавило, чи отримає він особисті гарантії недоторканності. Дізнатися про підготовку підозри щодо себе він так і не зміг.

Матеріали, зібрані за участі Департаменту захисту національної державності СБУ, були повністю готові до використання, стверджували очільники НАБУ і САП. Водночас джерела "УП" серед силовиків зазначають, що Кравченко систематично збирав наради й роздавав вказівки щодо підготовки удару по антикорупційному блоку .

Співрозмовники "УП" у політичних та правоохоронних колах назвали три можливі причини, які могли вплинути на рішення Кравченка залишити Україну в ніч на 14 вересня.

Перша версія пов'язана з головою фракції "Слуга народу" Давидом Арахамією, якого називають "директором парламенту". За даними джерел "УП", Кравченко вважав, що Арахамія побоюється можливого розслідування з боку НАБУ і САП щодо виплат депутатам додаткових зарплат у конвертах та прагне зберегти вплив на ці органи.

Друга версія стосується можливої операції "Імператор" . Зазначається, що Кравченко міг отримати від правоохоронців інформацію про підготовку розслідування його можливої участі в "дахуванні" колцентрів, яке могло завершитися повідомленням про підозру та затриманням.

Третя версія стосується появи спеціального "маячка" щодо Кравченка в базі даних прикордонників. Про те, що він опинився під особливим контролем на кордоні, посадовець дізнався 13 вересня. Така позначка могла означати необхідність повідомити НАБУ і САП у разі спроби Кравченка перетнути кордон.

Співрозмовники "УП" стверджують, що 13 вересня Арахамія намагався з'ясувати, навіщо щодо Кравченка встановили таку позначку та чи означає вона можливе затримання генпрокурора під час виїзду з України.

Очільник САП Олександр Клименко на брифінгу 14 вересня заявив, що допомагати Кравченку міг його близький товариш, юрист Дмитро Борзих , який є підозрюваним НАБУ і САП у справі "адвокатів-хакерів" .

Після виїзду з України Кравченко опублікував відео , у якому прямо заявив про політичний вплив на свою роботу. Це важлива деталь, якщо врахувати, що перед цим він підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, а згодом залишив країну.

Не можна виключати, що атака на НАБУ і САП була для Кравченка способом у майбутньому отримати політичний притулок у Європі.

На цьому тлі особливо цікаво звучить реакція президента Володимира Зеленського . Після відео Кравченка він заявив: "У цього генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади. Саме це я йому і сказав. Україна бачила всі причини. Якщо він вважає це політичним тиском, нехай так і називає".

"Чи може така комунікація президента свідчити про те, що в якості подяки за виконання принаймні минулорічної атаки на НАБУ і САП влада сприяє генеральному прокурору в тому, щоб отримати ті самі гарантії безпеки від НАБУ і САП? Чи може цитата голови держави — "Якщо він вважає це політичним тиском, нехай так і називає" — стати в пригоді новому політичному VIP-біженцю?", — задаються питаннями в "УП".

І президент Володимир Зеленський публічно, і Давид Арахамія непублічно одразу відхрестились від дій Руслана Кравченка.

14 вересня відповідний указ підписав президент Верховна Рада розпочала процедуру звільнення генпрокурора. 15 вересня парламент 317 голосами підтримав надання згоди на його звільнення. Того самого дня Зеленський підписав указ про звільнення Кравченка з посади генерального прокурора.

Також 14 вересня о 17:26 заступник генпрокурора Максим Крим позначив відомості про підозру Кривоносу в ЄРДР як скасовані та внесені помилково .

Кравченко після виїзду з України заявляв, що перебуває у службовому відрядженні. Однак після звільнення з посади генерального прокурора 15 вересня виникло питання щодо його подальшого статусу за кордоном: чи може людина продовжувати перебувати у відрядженні, якщо посада, на якій її було відряджено, вже припинилася.

Зокрема, Кравченко самостійно оформив собі 5-денне відрядження з 13 вересня до Парижа, щоб взяти участь у слуханнях парламентської мережі ПАРЄ, які стосуватимуться українських дітей. За даними ЗМІ, у документі сказано, що витрати на перебування Кравченка за кордоном бере на себе сторона, яка організовує захід.

Керівниця комунікацій ОГП Мар’яна Гайовська раніше зазначала, що їй "нічого не відомо" про цю поїздку. Тим часом у Центрі протидії корупції заявили, що зустріч щодо українських дітей у Парижі відбудеться лише 16 вересня, а виступ генпрокурора в рамках цього заходу взагалі не запланований.

Чи шукатиме Зеленський чергову лояльну фігуру або ж погодиться змінити сам принцип призначення генпрокурора? Особливо після того, як розслідування НАБУ і САП показало, до чого може призвести концентрація величезних повноважень і ручна кадрова політика в ОГП.

У статті "Тест для Зеленського. Чи змінить він правила призначення генпрокурора після відставки Кравченка" керівниця юридичного відділу Центру протидії корупції Олена Щербан пише про те, чому наступне призначення генпрокурора стане тестом для Зеленського.

Політика