авторська колонка Спадок сенатора Грема: чи підпише Трамп закон про «пекельні санкції» проти росії

17 вересня 2026 р. 18:09

17 вересня 2026 р. 18:09

Палата представників Конгресу США схвалила масштабний законопроєкт про «пекельні санкції» проти росії та Ірану. Серед іншого, він наділяє президента США правом запроваджувати до 100% мита на товари з країн – найбільших покупців російської нафти або природного газу, а також передбачає санкції проти представників російської влади, олігархів, банків та інших фінансових установ. Чого чекати далі?

Законопроєкт розробили республіканець Ліндсі Грем та демократ Річард Блюменталь. Робота над ним тривала понад рік, але новий імпульс процес отримав після раптової смерті сенатора Грема, який був великим прихильником України. Документ отримав назву The Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026 та був ухвалений у Палаті представників з великою перевагою – 262 голоси «за» та 159 «проти». Це демонструє значну двопартійну підтримку законопроєкту.

Тепер його має підписати президент США Дональд Трамп. Очікується, що президент США підпише документ, оскільки законопроєкт дає йому значні важелі для зовнішньополітичного тиску.

Зокрема, законопроєкт наділяє президента США правом запроваджувати мита до 100% проти найбільших покупців російських енергоносіїв – насамперед Китаю та Індії, – а також проти країн, які допомагають росії обходити санкції. Водночас документ передбачає низку винятків, зокрема для держав, які скорочують залежність від російських енергоносіїв.

Тобто йдеться про новий інструмент митного та торговельного тиску, який може застосовуватися вже на основі спеціально ухваленого Конгресом закону. Це важливо і в контексті рішень Верховного суду США: у лютому 2026 року суд постановив, що Закон про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (IEEPA) сам по собі не надає президенту права запроваджувати мита. Тому закон Грема-Блюменталя фактично створює окрему законодавчу основу для тарифного тиску на покупців російських енергоносіїв.

Мита, які можуть бути введені проти основних покупців російських енергоносіїв, б'ють по одному з головних джерел фінансування російської армії – експорту нафти й газу.

Крім цього, законопроєкт містить жорсткі обмеження проти танкерів «тіньового флоту», які перевозять російську сировину в обхід цінової стелі, що має знизити доходи кремля.

Цей же документ містить перелік обов'язкових санкцій проти російського керівництва, банківських установ, енергетичного сектора та осіб, які співпрацюють із російською оборонною промисловістю. Санкції також поширюються на олігархів, членів їхніх сімей та інших іноземних осіб, які допомагають росії у війні та обході санкцій.

Президент має широкі повноваження щодо застосування передбачених законом санкцій і тарифів, а також можливість за певних умов відмовлятися від їх застосування. При цьому закон передбачає звітність президента перед Конгресом та визначення п'яти найбільших покупців російської нафти або газу, а також країн, які допомагають росії обходити енергетичні санкції.

Сама поява такого переліку може стати серйозним попередженням для держав і компаній, які до нього потраплять. Навіть без негайного запровадження мит це може створити додаткові ризики для їхньої торгівлі зі США.

Цей законопроєкт могли й не прийняти через політичні дебати у Конгресі. Зокрема, проти нього виступала частина демократів, оскільки вважала, що він дає надмірні повноваження Дональду Трампу щодо введення мит. Лідери демократів у Палаті представників прямо заявляли, що не хочуть надавати Трампу додаткові тарифні повноваження, побоюючись зростання витрат для американців.

Якби з якоїсь причини фінальне голосування було провалене, законопроєкт, найімовірніше, надовго заліг би під сукно, оскільки одразу після голосування Палата представників залишила Вашингтон до завершення виборів.

А після виборів до Конгресу може повернутися зовсім інша Палата представників, у якій Республіканська партія може не мати більшості. І саме передвиборча боротьба є ще одним чинником, який варто враховувати, аналізуючи підтримку Трампом цього документа.

Тенденція наразі справді несприятлива для республіканців. За даними вересневого опитування Reuters/Ipsos, 44% американців готові підтримати демократів на виборах до Конгресу проти 37%, які віддають перевагу республіканцям. Водночас рейтинг схвалення роботи Трампа становить 35%. Дослідники також фіксують негативний вплив війни з Іраном, перебої з постачанням нафти та зростання цін на пальне на політичні позиції республіканців.

Через війну з Іраном, яку розпочала адміністрація Трампа, а також наступ єменських повстанців-хуситів, які підтримуються Іраном, світові ціни на нафту відчутно зросли. На початку вересня ціни на Brent перевищували $100 за барель і доходили приблизно до $108.

Ситуація в Ємені створює додаткову загрозу для світових енергетичних маршрутів. Хусити значно просунулися вздовж узбережжя Червоного моря та створили загрозу для Баб-ель-Мандебської протоки – одного з ключових морських шляхів світової торгівлі. Їхні дії також створюють ризики для експорту саудівської нафти.

Паралельно війна з Іраном серйозно ускладнила судноплавство через Ормузьку протоку, яка має критичне значення для світових поставок нафти.

Усе це і вплинуло на нафтовий ринок, призвело до зростання цін на пальне у США, а відтак б'є по рейтингу Трампа. Водночас 24 вересня Трамп має зустрітися з китайським лідером Сі Цзіньпіном. Китай має значний вплив на Іран, а Іран, своєю чергою, підтримує хуситів. Reuters повідомляє, що Пекін уже закликав Тегеран використати свій вплив на хуситів, щоб стримати їхнє просування та не допустити подальшої дестабілізації енергетичних маршрутів.

Маючи опцію у вигляді чинного закону Грема – Блюменталя, Трамп може спробувати використати зустріч із Сі для ширшого тиску на Китай, зокрема в питаннях російської нафти, Ірану та ситуації в Ємені. Сподівання, звісно, хиткі, але це значно краще, ніж нічого.

Тож одним із можливих мотивів Трампа у просуванні цього закону може бути не лише необхідність посилити тиск на росію та допомогти Україні, а й прагнення отримати додаткові інструменти для вирішення власних зовнішньополітичних та економічних проблем.

Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло»

Політика