Дорогий газ посилює політичний тиск на уряди Європи: AfD набирає силу на тлі енергетичної кризи

17 вересня 2026 р. 23:58

17 вересня 2026 р. 23:58

Європа входить у холодний сезон із запасами газу нижчими за середній рівень останніх років і різким зростанням вартості енергоносіїв. Це посилює інфляційний тиск, змушує ЄЦБ розглядати нові підвищення ставок і створює додаткові проблеми для урядів. Найгостріше ситуація відчувається в Німеччині, де високі ціни на енергію стали помітним політичним фактором. Про це повідомило інформаційне агентство Reuters.

Європейські уряди опинилися під додатковим економічним і політичним тиском через повільне поповнення запасів природного газу та майже рекордні ціни на дизель і інші нафтопродукти. Минулого тижня партія "Альтернатива для Німеччини" перемогла на земельних виборах, виступаючи, серед іншого, за мир із Москвою та відновлення контрактів на дешевий російський газ. Подальше посилення AfD на виборах може збільшити тиск на канцлера Фрідріха Мерца, який розглядає дорогі заходи для зниження цін на пальне.

Європейські газові сховища, які мають захищати від перебоїв постачання та цінових стрибків у період зимового пікового попиту, зараз заповнені на 69%. Середній показник для цього часу за останні п’ять років становить 85%. Німеччина та Нідерланди, на які разом припадає 35% потужностей для зберігання газу в ЄС, суттєво відстають від необхідних темпів.

Високі ціни на енергію, спричинені перебоями через американо-ізраїльську війну проти Ірану, стримували приватні компанії від закупівель, а уряди — від жорсткішого виконання національних цілей щодо заповнення сховищ. Аналітики зазначають, що розрахунок полягав у швидкому завершенні війни, подальшому зниженні цін і можливості закупити газ дешевше, але цей сценарій виглядає дедалі менш надійним.

"Кожен місяць, протягом якого Європа затримує поповнення запасів, збільшує тиск на ціни, оскільки наближається пік зимового споживання", — попередив стратег UniCredit Джонатан Шроер.

Порівняно з енергетичною кризою 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, нинішня ситуація в деяких аспектах менш критична. Європейські країни диверсифікували джерела енергії, а слабший ринок праці обмежує можливості працівників вимагати значного підвищення зарплат, що допомагає стримувати інфляцію. Водночас уряди все ще розраховують на м’яку зиму. Європейський центральний банк минулого тижня вже підвищив процентні ставки, а його представники попереджають, що нове підвищення може знадобитися, якщо тиск з боку енергоносіїв не послабиться.

Світові ціни на нафту піднялися вище 100 доларів за барель через загострення конфлікту на Близькому Сході. Унаслідок цього бензин у ЄС коштує на 24% дорожче, ніж рік тому, а дизель — на 38%. Частково зростання вартості дизеля пов’язане також з ударами України по російській енергетичній інфраструктурі. Авіаційне паливо подорожчало більш ніж удвічі.

Аналітики також не виключають сильного виснаження сховищ навіть за звичайної холодної зими. Джек Шарплз з Oxford Institute of Energy Studies зазначив, що для цього не обов’язково потрібен екстремально холодний сезон. Якщо запаси суттєво скоротяться, у 2027 році Європі доведеться активно відновлювати їх за рахунок імпорту. Це може зробити світовий ринок скрапленого природного газу напруженим ще протягом кількох місяців.

Такий розвиток подій створює особливі ризики для європейської економіки. Дослідження Банку Італії, опубліковане в червні, показало, що нафтові шоки зазвичай спричиняють короткочасне прискорення інфляції, тоді як стрибки цін на газ мають сильніший і значно триваліший ефект. Вони також впливають на базову інфляцію, за якою особливо уважно стежить Європейський центральний банк.

Економісти вважають, що найбільш уразливими до нового енергетичного шоку можуть стати авіакомпанії, хімічна промисловість, автомобільний сектор і виробники будівельних матеріалів. Водночас енергетичні компанії, комунальні підприємства та банки потенційно можуть отримати вигоду, хоча високі ставки зазвичай стримують зростання кредитування. Німеччина особливо вразлива через велику частку енергоємної промисловості, а інші країни мають менше можливостей для підтримки споживачів через слабкий стан державних фінансів.

В Італії правляча консервативна коаліція, яка відстає від конкурентів в опитуваннях, цього тижня пообіцяла з наступного року скасувати дорожній податок для 14,5 млн автомобілів і мотоциклів. Такий крок коштуватиме бюджету понад 2 млрд євро. Раніше країна вже знизила акциз на дизельне пальне, що обійшлося ще у 2,8 млрд євро. Подібні заходи можуть тимчасово зменшити невдоволення населення, але водночас збільшують державний борг.

Нагадаємо, що на тлі низьких запасів і високих цін Євросоюз водночас значно збільшив імпорт російського скрапленого природного газу. У червні країни ЄС закупили в Росії на 14% більше СПГ, ніж роком раніше, а доходи Москви від його продажу зросли до 60 млн євро на день. Найбільшим покупцем залишалася Франція. Майже весь російський СПГ країни ЄС отримують із термінала на Ямалі, звідки в першому півріччі 2026 року імпортували рекордні 136 партій, або 9,97 млн тонн.

Окрім того, Європа розраховує отримати нове джерело газу у 2028 році після запуску кіпрського родовища "Хронос". Міністр енергетики Кіпру Міхаель Даміанос заявив, що перші поставки можуть початися вже у березні 2028 року. Проєкт TotalEnergies та Eni передбачає будівництво приблизно 105-кілометрового трубопроводу від "Хроносу" до єгипетського родовища Зохр. Звідти газ транспортуватимуть до заводу Damietta, де його зріджуватимуть і відправлятимуть танкерами до Європи.

Політика