"Все погано": євродепутат про російський вплив, маріонеток Путіна та нові загрози

18 вересня 2026 р. 16:08

18 вересня 2026 р. 16:08

Європарламент послідовно на боці України.

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Чому ультраправі сили становлять ризик для Європи, чи варто використовувати заморожені російські активи для підтримки України та чого очікувати від подальших мирних переговорів — про це та інше "Телеграф" поговорив із депутатом Європейського парламенту від Австрії (група Renew Europe) Гельмутом Брандштаттером.

– У своїй промові президентка фон дер Ляєн багато говорила про загрози з боку Росії для Європейського Союзу і про те, що треба знаходити нові способи реагувати на гібридні атаки. На вашу думку, якою має бути реакція ЄС на провокації Путіна?

– Ми вже півтора року працюємо над цим у межах спеціального комітету щодо Європейська щита демократії (англ. European Union Democracy Shield – Ред.). Маємо дуже хороший звіт із великою кількістю аналізу.

У ньому йдеться, зокрема, про використання міграції як зброї. Наприклад, африканський журналіст пояснив, як організовується переміщення мігрантів з Африки до Білорусі, а звідти – до Польщі та інших країн.

Окрім кібератак, це також і так звані кінетичні атаки. Тобто справжні терористичні атаки.

Після аналізу ситуації є кілька речей, які потрібно зробити. У звіті ми пишемо про те, що Європол має набагато краще співпрацювати з іншими структурами. По-друге, спецслужби також мають значно краще взаємодіяти між собою. У деяких країнах, наприклад у Німеччині, потрібно змінити законодавство для цього.

По-третє, нам потрібен центр стійкості у Брюсселі. Праві сили кажуть: "Це цензура". Ні, це не цензура. Йдеться про те, щоб відстежувати й бачити, що відбувається, а потім пояснювати людям факти.

Для довідки: Європейський центр демократичної стійкості об’єднує експертні знання та ресурси держав-членів, щоб разом помічати, відстежувати та зупиняти загрози для демократії, наприклад, дезінформацію та інформаційні маніпуляції з боку інших держав.

Як я сказав у своєму виступі: Європейський парламент обов’язково має бути частиною цього процесу. Нам потрібно працювати разом із Європейською Комісією, адже саме ми проводимо слухання з експертами та маємо необхідні знання.

Я вважаю, що найбільшою проблемою в багатьох країнах є усвідомлення загрози. Адже деякі люди кажуть: "Не все так погано". Ні, все погано. За останні півтора року, поки ми працювали над звітом, ситуація ставала дедалі гіршою.

– Росія постійно вигадує нові способи, щоб спотворювати буквально все.

– Так. Ми з’ясували: щоразу, коли Росія каже, що санкції шкодять Заходу, це повторюють праві радикальні угруповання. Тож вони координують свої дії, і я думаю, що це небезпечно.

У цьому парламенті також є путінські маріонетки, і ми маємо говорити про це дуже чітко. Є люди, які хочуть співпрацювати з Путіним.

Останнє, що я прочитав від пана Лаврова: якщо Європа хоче війни з Росією, то це буде коротка війна. Ніхто в Європі не хоче війни. Ми хочемо жити в мирі.

Ми знаємо свою історію — частина її була дуже войовничою і жахливою. І Європейський Союз був створений як відповідь на Другу світову війну, Голокост і всі жахи, що з цим було пов’язані.

— Як вважаєте, чи може Росія в певний момент перейти межу і фактично напасти на європейські країни?

– Я не думаю, що вони нападатимуть ракетами чи танками. Але є дрони. Навіть у моїй країні, Австрії, дрони літають над певними промисловими об’єктами. Люди не хочуть цього знати. Але це факт.

Ми бачимо, наскільки активно використовуються дрони в країнах Балтії або у Румунії. Була атака на потяг на польському кордоні. Я сам досить часто їздив ним до України й назад.

Якщо Володимир Путін постійно робить крок уперед, а ми щоразу робимо крок назад, зрештою ми програємо. Тому маємо пояснити [росіянам]: "Ми не хочемо війни. Ми хочемо миру. Це ви ведете війну проти України й маєте її припинити".

Нам, своєю чергою, потрібно краще співпрацювати з Україною, зокрема, у виробництві зброї. Ми маємо весь промисловий досвід Заходу і весь той сумний досвід, який українцям довелося здобути за останні чотири з половиною роки.

– Що думаєте про ідею Європейської ради безпеки, до якої мають увійти Україна, Канада, Норвегія та інші партнери?

– Так, це ще один орган. Але чи справді він допоможе? У нас є Договір про Європейський Союз – і його Стаття 42.7 говорить про те, що ми маємо проявляти солідарність [в разі загрози одній з держав-членів].

Австрія — нейтральна країна. Якби, наприклад, на Естонію справді напали, ми б не відправляли солдатів, не могли б постачати зброю. Але, звичайно, допомагали б у межах Європейського Союзу медикаментами, лікарями, усім необхідним.

Також йдеться про усвідомлення. Коли я говорю про це в Австрії, мені кажуть: "Не розповідайте про це людям". Але це все одно що казати: "Не говоріть дітям, що може статися щось погане". Наше населення має знати, які небезпеки на нього чекають.

А небезпеки справді є, адже Путін прагне зруйнувати наш спосіб життя. Звісно, у Європі він не ідеальний. Але де ще ви хотіли б народитися й жити, як не в одній з європейських країн?

– Ви згадували про небезпеку ультраправих сил – й ми бачимо їх підйом у Німеччині. Яка ситуація в Австрії? Чи можете пояснити, чому це небезпечно для Європи та України?

– У нас був праворадикальний екстреміст, колишній міністр внутрішніх справ, Герберт Кікль, який зараз очолює Австрійську партію свободи (FPÖ). Це було з 2017 до 2019 року, і він зруйнував нашу спецслужбу. Незаконно. Це згодом було підтверджено судом.

За його каденції співпраця з іншими європейськими спецслужбами просто не працювала. На щастя, ми маємо дуже хорошу військову розвідку. Коли планувався напад на концерт Тейлор Свіфт, американська сторона передала інформацію нашій військовій розвідці. Завдяки цьому про загрозу дізналися вчасно та змогли їй запобігти. Це яскраво демонструє, наскільки важливою є така співпраця.

Є багато дурних заяв, які ми чуємо від ультраправих, — але одна з найбільш безглуздих звучить так: "Наші нації мають бути суверенними".

Як дев’ять мільйонів австрійців можуть бути суверенними у такому світі? Де є американці, які запроваджують тарифи. Де є китайці, які не грають за правилами чесної торгівлі. І де є росіяни, які на нас нападають.

Гібридна війна проти Австрії триває. В інтернеті, через дезінформацію, у сфері кібербезпеки, за допомогою дронів. Багато людей не хочуть цього знати. Але це реальність.

– Безпека Європи напряму залежить від безпеки України. Як ви думаєте, чи можуть нові американські зусилля фактично перезапустити переговорний процес і привести його до чогось змістовного?

– Що більше ми бачимо — якщо висловитися обережно, — наскільки родина Дональда Трампа орієнтована на гроші, то більше я побоююся, що їхній справжній інтерес полягає лише в заробітку — скажімо, на тому ж Донбасі. І саме там вони прагнуть укладати угоди з Росією.

Коли Трамп каже, що винні обидві сторони, усі знають, що це неправда. Я б не розраховував на те, що Америка справді багато зробить (для наближення миру — Ред.). Лише об’єднана Європа може це зробити.

Принаймні Урсула фон дер Ляєн у цьому питанні була дуже чіткою: аідтримка України триватиме.

Знаєте, якби три роки тому ви б мене запитали, чи продовжуватиме Європа підтримувати Україну, якщо війна триватиме багато-багато років, я, мабуть, сказав би: "Не знаю". Але минуло вже чотири з половиною роки, і Європа досі залишається сильною та активною.

Тож у цьому питанні я більш оптимістично налаштований.

— Ми чули від американської сторони, що Україна має піти на певні поступки — наприклад, територіальні або відмовитися від членства в НАТО. Як ви вважаєте, чи справді це приведе нас до миру?

– По-перше, хто я такий, щоб говорити українцям, що вони мають робити?

По-друге, коли я слухаю Лаврова, він постійно повторює, що всі поставлені на початку цілі мають бути виконані. Ми знаємо, що вони хотіли захопити всю Україну. Тепер вони кажуть: їм потрібні східні області, відмова від членства в НАТО і так далі, і так далі.

Я не можу уявити, що Україна на це погодиться. Але зрештою це буде рішення українських політиків та українського народу.

— Україна, як ви й сказали, потребує подальшої підтримки. Чи варто ЄС повернутися до ідеї використання заморожених російських активів?

– Звичайно. Це дуже важливо. Йдеться приблизно про 210 мільярдів євро. І є дуже хороша ідея — не моя, а Г'ю Діксона (британського фінансового журналіста – Ред.).

Ми нічого не крадемо в росіян, як вони стверджують. Ми беремо ці гроші, поміщаємо у власний фінансовий інструмент і надаємо Україні. Потім, коли війна закінчиться, ми побачимо, скільки Росія зруйнувала, і тоді їй у будь-якому разі доведеться за все заплатити.

Зараз ці гроші заморожені. То чому б не взяти їх і не використати? Я дуже підтримую цю ідею.

Ми знаємо, що з Бельгією досі є проблема. Але план Діксона дуже чіткий: усі 27 країн-членів ЄС мають взяти на себе відповідальність. Тому що, звичайно, Росія може націоналізувати європейські бізнеси, які досі працюють в РФ. Наприклад, там досі є один австрійський банк.

Що б не сталося з цими компаніями, ми маємо діяти солідарно. Це абсолютно очевидно. Має бути спільний розподіл відповідальності.

Політика