Європейський суд розгляне долю десяти українських дітей із Криму

21 вересня 2026 р. 18:39

21 вересня 2026 р. 18:39

Європейський суд з прав людини у вівторок, 22 вересня, проведе публічне слухання у справі десяти українських дітей, які у 2014 році перебували в інтернатах окупованого Криму. Українська гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) стверджує, що після встановлення Росією контролю над півостровом дітей позбавили українського громадянства , передали до російської системи усиновлення, а їхнє місцеперебування досі невідоме, повідомляється на сайті Ради Європи.

Справа має номер 6719/23. Її розглядатиме палата ЄСПЛ у Страсбурзі, а слухання розпочнеться о 9:15 за місцевим часом.

Йдеться про десятьох неповнолітніх, які народилися з 2009 по 2013 рік. У 2014 році вони перебували під опікою української держави та жили в дитячих установах Криму. На момент окупації їм було від одного до п’яти років.

За даними УГСПЛ, після встановлення Росією юрисдикції над Кримом дітям нав’язали російське громадянство. Їх також внесли до російських систем усиновлення та опіки. Правозахисники заявляють, що дітей могли усиновити, оскільки у 2023 році імена деяких із них раптово зникли з російських сайтів усиновлення. При цьому УГСПЛ не має з ними контакту і не знає, де вони перебувають.

УГСПЛ заявляє, що після окупації Росія відмовилася передати дітей українській владі, попри її неодноразові запити. За інформацією спілки, загалом після встановлення російського контролю над Кримом понад 4 тисячі дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, автоматично оголосили громадянами Росії.

Правозахисники вважають, щодо десяти дітей ці дії становлять насильницьке зникнення. Вони вказують, що російська влада приховувала інформацію про місцеперебування дітей та не давала українській стороні можливості встановити, що з ними сталося. Саме тому УГСПЛ просить ЄСПЛ розглянути ситуацію в контексті права на свободу та особисту недоторканність.

Окремо заявники посилаються на право на повагу до приватного і сімейного життя. На їхню думку, довільна зміна громадянства та передача дітей до російської системи усиновлення позбавили їх соціальної ідентичності як громадян України.

У 2023 році представники дітей уже зверталися до ЄСПЛ із проханням застосувати терміновий захід за правилом 39 і зупинити можливе усиновлення. 15 лютого суд відмовив у цьому проханні. ЄСПЛ пояснив, що події, пов’язані з усиновленням заявників, відбулися після того, як Росія перестала бути стороною Європейської конвенції з прав людини.

У квітні 2025 року ЄСПЛ повідомив російський уряд про заяву УГСПЛ та попросив надати свої зауваження. У повідомленні суду зазначалося, що інформації про місцеперебування дітей немає з 2014 року, попри неодноразові звернення української влади.

Напередодні слухання спеціальна представниця генсека Ради Європи з питань становища дітей України Тордіс Кольбрун Рейкф'єрд Гюльфадоуттір заявила:

«Слухання в Європейському суді з прав людини у цій справі нагадує, що українські діти мають залишатися в центрі політичного порядку денного. За кожною справою стоїть дитина, чия доля важлива, чию ідентичність треба захищати і чиє місцеперебування має бути відоме. Ми не можемо припиняти ставити запитання й вимагати відповідей».

Після слухання ЄСПЛ не оголошуватиме остаточного рішення у справі. Суд вирішить питанняїї прийнятності та суті пізніше.

ЄСПЛ зазначає, що наразі залишається єдиним міжнародним судом, який розглядає звинувачення у серйозних порушеннях прав людини з боку Росії в Україні, починаючи з 2014 року.

Після окупації Криму Росія поширила на півострів своє законодавство, зокрема правила щодо усиновлення. Українська сторона втратила доступ до інформації про дітей-сиріт, а кримських дітей вивели з української системи опіки . Російські органи почали оформлювати їх за власними процедурами, що змінило і їхній юридичний статус.

Історія Криму стала частиною ширшої практики Росії щодо українських дітей після початку повномасштабної війни. Українських дітей розміщували на сайтах усиновлення, а в окремих випадках їм змінювали персональні дані та приховували походження. На окупованому півострові паралельно проводили політику русифікації дітей та формування російської ідентичності, зокрема через освіту й так зване «патріотичне виховання» .

Політика