Українська сталь має бути звільнена від CBAM через війну

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Українська сталь має бути звільнена від CBAM через війну – Паскаль Ламі

23 вересня 2026 р. 12:45

23 вересня 2026 р. 12:45

Європейський механізм CBAM не повинен створювати додатковий тиск на українських металургів під час війни. Українській сталі необхідно надати виняток із дії механізму, заявив Паскаль Ламі — один із авторів його концепції, колишній керівник СОТ та ексєврокомісар з торгівлі.

За прогнозом Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, у 2026–2027 роках Україна може втратити через CBAM до $1,39 млрд експорту. Основна частина потенційних втрат – до $1,24 млрд – припадає на металургійний сектор.

Ламі нагадав, що основна логіка CBAM полягає у вирівнюванні вуглецевої складової вартості продукції всередині ЄС та імпорту. Це має зменшувати стимули для перенесення промисловості до країн із дешевшими викидами.

Однак застосовувати цей принцип до України без урахування війни, на його думку, неправильно.

«Моя позиція: з огляду на ситуацію України під час війни, українська сталь все ж має бути звільнена від CBAM», – заявив Ламі.

Він пов’язує необхідність такого рішення передусім із підтримкою української економіки в умовах війни.

«Моя позиція щодо сталі ґрунтується здебільшого на факті війни та необхідності допомогти Україні під час цієї війни. Ми не повинні робити речей, які створюють перешкоди для української економіки», – сказав він.

При цьому Ламі зазначив, що CBAM є не єдиним і навіть не найбільшим торговельним викликом для української сталі. Значний вплив на галузь мають європейські квоти та захисні заходи щодо імпорту.

За його словами, сталеливарний ринок ЄС традиційно має сильний торговельний захист. Проте чинні механізми з часом можуть змінюватися, а після вступу України до Євросоюзу українські виробники працюватимуть уже всередині спільного ринку.

Наразі можливий окремий режим для української металургії обговорюється між Єврокомісією, Радою ЄС та Європарламентом.

Ламі очікує, що певні рішення щодо коригування механізму можуть з’явитися протягом трьох-шести місяців.

На його думку, Брюссель має виходити з того, що Україна перебуває у винятковій ситуації: веде війну, втрачає виробничі потужності та водночас залежить від доступу до зовнішніх ринків. Тому торговельні правила ЄС мають не посилювати ці труднощі, а враховувати воєнні обставини.