WSJ: Путін розцінив результати виборів як "зелене світло" для захоплення нових територій

24 вересня 2026 р. 09:05

24 вересня 2026 р. 09:05

Очільник Кремля Владімір Путін розцінив результат парламентських "виборів" , де його партія "Єдина Росія" отримала 355 із 450 місць у Держдумі, як підтримку війни проти України та закликав російських військових посилити наступ.

Про це пише The Wall Street Journal.

Путін уперше виступив із заявою про вибори в середу, звернувшись до сотень тисяч російських військових. Він назвав голосування підтримкою армії та закликав її боротися за нові території.

"Товариші, ці вибори були заради вас. Народ довіряє вам і вірить у нашу перемогу", — заявив він.

"Єдина Росія" отримала найбільшу парламентську більшість у своїй історії — 355 місць із 450, заявила російська влада.

За інформацією спостерігачів, влада використала голосування як інструмент мобілізації суспільства на підтримку війни, тоді як економічні втрати Росії зростають, а ситуація на фронті залишається складною.

"Путін буде позиціонувати ці результати як знак лояльності до курсу, обраного Кремлем", — сказала старша наукова співробітниця Центру стратегічних та міжнародних досліджень Марія Снєгова.

Гаслом виборчої кампанії "Єдиної Росії" стало: "Голос за "Єдину Росію" — це голос за перемогу". Кремль і пов'язані з ним агітаційні ресурси поширювали цей меседж на різних платформах.

У пропагандистських відеороликах, створених за допомогою штучного інтелекту, російські військові минулих століть воювали із західними арміями. На білбордах зображували російських офіцерів, які після служби на фронті балотувалися до парламенту.

В одному з офіційних передвиборчих роликів, оприлюдненому цього місяця, просували ідею протистояння Росії із Заходом на тлі атак на російські території та попереджень про можливе поширення війни на Європу.

"Хто прийде до нас із мечем, той не повинен розраховувати на пощаду", — заявив у ролику міністр закордонних справ РФ Сєргєй Лавров. У ньому також з'явилися російський хокеїст НХЛ Алєксандр Овєчкін, кінорежисери та інші публічні діячі.

На цьому тлі єдину російську партію, яка відкрито виступала за мирні переговори, "Яблоко", не допустили до виборів. У липні, коли опитування показали зростання її підтримки через заклики до переговорів, влада вжила заходів для заборони участі партії у голосуванні .

Натомість до виборчих списків включили майже 200 військовослужбовців. Їхнє висування стало частиною кампанії Кремля із популяризації військових як "героїв війни" та демонстрації підтримки вторгнення.

Спостерігачі також звинувачували російську владу у фальсифікаціях. Критики системи онлайн-голосування заявляли, що вона не забезпечує належної точності та таємниці волевиявлення. Після завершення голосування російські опозиційні активісти за кордоном почали публікувати матеріали, які вони назвали доказами фальсифікацій.

Марія Снєгова вважає, що результати голосування Кремль використовуватиме не лише для внутрішньої пропаганди. За її словами, Путін може посилювати тезу про те, що Росія нібито є більш демократичною за Україну.

Путін неодноразово називав президента України Володимира Зеленського нелегітимним і заявляв, що той нібито не має повноважень підписувати мирну угоду. Зеленський пояснював, що через воєнний стан в Україні неможливо провести вибори, та називав заяви Путіна спробою уникнути переговорів.

Представники західних розвідок, за даними WSJ, вважають, що Путін розглядає варіанти нової мобілізації для збільшення чисельності російських військ в Україні на тлі уповільнення наступу. Аналітики припускають, що результати виборів він може використати як політичне обґрунтування для подальшого посилення бойових дій.

"Це буде сприйнято як зелене світло для ескалації війни. Нам варто очікувати ескалації війни", — сказала Снєгова.

Російські вибори мали стати для Кремля демонстрацією повної підтримки влади. Але що ретельніше система очищає політичне поле, то менше в ній залишається можливостей зрозуміти справжні настрої суспільства.

Кремль домігся потрібної конфігурації Держдуми, витіснив антивоєнні голоси та продемонстрував зовнішню стійкість. Але водночас війна стає дорожчою, невдоволення — помітнішим, а конкуренція всередині еліти — жорсткішою. Наразі це не загрожує режиму, але історія російської влади знає моменти, коли зовнішня стабільність закінчувалася несподіваною кризою.

У статті "Росія проголосувала за Путіна. Чому Кремлю однаково не до свята?" вибори, що відбулися в Росії, аналізує Володимир Кім .

Політика