Прискорення євроінтеграції: Київ може отримати орієнтовні строки закриття кластерів

28 вересня 2026 р. 00:50

28 вересня 2026 р. 00:50

Єврокомісія готує для України, Молдови, Чорногорії та Албанії «дорожні карти» вступу до ЄС з орієнтовними датами завершення ключових етапів переговорів. Брюссель уперше розглядає можливість гарантувати цим кандидатам членство, якщо вони продовжать реформи. Решта країн-кандидатів таких планів поки не отримає, повідомляє Politico.

Про проєкти пропозицій виданню розповіли двоє високопосадовців Єврокомісії, які над ними працюють. Через чутливість теми вони говорили на умовах анонімності.

Ці чотири країни вважають лідерами серед кандидатів. Та рух до членства в них і далі повільний, а терміни вступу невизначені. Досі Брюссель підтримував їхні заявки без гарантій і без строків завершення переговорів.

За словами одного з посадовців, дорожні карти чітко визначать, чого саме ЄС очікує від кожного кандидата. Зобов'язання виникнуть і в чинних членів Союзу, від згоди яких залежить просування процесу. У планах також з'являться приблизні дати формального закриття переговорних кластерів. Це тематичні блоки реформ, і кожен із них є важливою віхою на шляху до членства.

Речник Єврокомісії підтвердив, що нові дорожні карти «стануть шляхом до завершення переговорів про вступ. Вони визначать чіткий перелік пріоритетів: строки та конкретні результати, які допоможуть найбільш просунутим кандидатам завершити необхідні реформи».

Адресну підтримку кандидатам, «які досягли найбільшого прогресу», президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пообіцяла ще у вересневій промові про стан Євросоюзу.

Країнам на ранніх етапах, як-от Косову, Північній Македонії, Боснії і Герцеговині, дорожніх карт поки не запропонують. Не отримають їх і Грузія, Туреччина та Сербія. Їхні заявки застигли через відкат у сфері демократії та правосуддя.

Через напруження у відносинах зі США, недружніх практик Китаю та загроз із боку Росії лідери ЄС дедалі частіше звертають увагу на демократичних сусідів. У Брюсселі побоюються, що вступ триває надто довго: кандидати можуть розчаруватися або піддатися тиску суперників, які відмовлятимуть їх від членства.

Паралельно ЄС переглядає політику «передрозширення». Посадовці вважають, що кандидатам потрібен кращий шлях до «поступової інтеграції», де за прогрес винагороджуватимуть економічними перевагами та доступом до спільних проєктів.

Фон дер Ляєн і єврокомісарка з питань розширення Марта Кос також запропонують зміни у внутрішній роботі ЄС, щоб нові члени не могли блокувати ключові політики чи відступати від зобов'язань. Серед можливих запобіжників є надзвичайні застереження та перехідні періоди, після яких окремі права членства надаватимуть у повному обсязі.

Столиці обережно ставляться до нових членів. Одна з причин полягає в досвіді Угорщини: за колишнього прем'єра Віктора Орбана вона відступала від принципів верховенства права і вдавалася до вето, блокуючи санкції проти Росії та підтримку України. Щоб кандидат рухався до вступу, потрібна одностайна згода всіх держав-членів.

Як і наскільки швидко приймати нових членів, лідери ЄС обговорять на дводенному саміті в Брюсселі, що стартує 15 жовтня. Єврокомісія попросить у них політичної підтримки для пришвидшення процесу. Згідно з проєктом порядку денного, Європейська рада проведе «стратегічну дискусію щодо розширення та внутрішніх реформ». Кос раніше казала Politico, що сподівається на «осінь розширення» після років повільного прогресу.

Країни ЄС погодили початок переговорів про вступ України та Молдови 12 червня, а за три дні відкрили перший кластер «Основи» . Він охоплює верховенство права й боротьбу з корупцією, і його закривають лише наприкінці переговорів. У липні Україна відкрила також кластер «Зовнішні відносини» . Далі процес загальмував: 8 вересня робоча група Ради ЄС знову не змогла затвердити результати скринінгу через Угорщину, яка блокувала відкриття нових кластерів.

Про ризики на шляху до ЄС і реалістичні строки вступу у статті « На першому метрі марафону: як не застрягнути на півдорозі до Євросоюзу » написав надзвичайний і повноважний посол України Костянтин Єлісєєв .

Політика