Допити, перевірки та ризики: Reuters розповіло про подальшу долю військовополонених з КНДР

29 вересня 2026 р. 06:17

29 вересня 2026 р. 06:17

Двоє північнокорейських військових , яких захопили в полон під час бойових дій на боці Росії проти України, нині перебувають у Південній Кореї. Це викликає питання щодо проведення розслідування, їхнього захисту та переселення, а також правових підстав для перевезення цих військових до Південної Кореї. Так у Reuters розповіли , що може відбутися далі.

Очікується, що спочатку військові пройдуть допит і перевірку на безпеку. Після цього південнокорейська влада вирішить, чи надати їм захист і розпочати процес переселення.

У Міністерстві об’єднання Південної Кореї в понеділок заявили, що справи північнокорейців розглядатимуть згідно з чинним законодавством та наявною практикою, що вказує на можливе застосування закону про захист і підтримку переселення північнокорейських перебіжчиків.

Зокрема, за цим законом Національна розвідувальна служба Південної Кореї (NIS) перевіряє людей, які перебувають під тимчасовим захистом. Під час перевірки встановлюють їхню особу, з’ясовують причини виїзду з Північної Кореї та перевіряють аспекти безпеки.

Розслідування і тимчасовий захист можуть тривати до 90 днів, а за особливих обставин цей термін можуть продовжити. Однак військовий досвід цих солдатів та інформація, яку вони безпосередньо знають про перебування північнокорейських військових у Росії, можуть стати причиною для проведення з ними детальніших допитів.

Так, опозиційний депутат Ю Йон-Вон, який зустрічався з цими військовими в Україні у лютому 2025 року, зазначив, що вони проходили службу у спецпідрозділах Північної Кореї. За його словами, солдати можуть розповісти про підготовку північнокорейських військових, їхні військові можливості та участь Пхеньяна у війні.

Як правило, рішення про те, чи відповідає людина, яка прибула з Північної Кореї, вимогам для отримання захисту, ухвалює міністр з питань об’єднання. Водночас директор Національної розвідувальної служби (NIS) також може прийняти таке рішення, якщо цього потребують міркування національної безпеки.

Ю заявив Reuters, що через делікатність цієї справи військових можуть тримати подалі від громадськості довше, ніж інших перебіжчиків із Північної Кореї.

Ймовірно, південнокорейська влада також оцінить фізичний і психологічний стан військових. Ю розповів, що під час його зустрічі з ними вони перебували окремо від інших ув’язнених в українському ізоляторі. Тривала ізоляція та невизначеність, на його думку, могли негативно позначитися на їхньому психологічному стані.

У Третій Женевській конвенції передбачено, що після завершення активних бойових дій військовополонених мають якнайшвидше звільнити та репатріювати, наголошує агентство. Водночас ці правила не обов’язково забороняють звільнення військовополонених раніше або їхнє переведення до іншої країни.

Південна Корея та Україна не пояснили, на яких саме правових підставах відбулося таке переведення, зокрема чи означає воно офіційне припинення статусу військовополонених для цих військових.

Науковий співробітник Інституту Седжон Пітер Уорд зазначив, що репатріація є головним правилом щодо подальшої долі військовополонених, однак її не варто застосовувати, якщо повернення може негативно вплинути на їхній добробут або порушити їхні права людини. Уорд зазначив, що норми гуманітарного права та права у сфері прав людини дозволяють перевести цих військовополонених до третьої країни на їхній вибір, якщо ця країна погодиться їх прийняти.

Тим часом професорка Корейського університету та колишня спеціальна представниця з питань прав людини в Північній Кореї Лі Шін-ва зазначила, що переведення військових може викликати юридичні й дипломатичні суперечки. Причина в тому, що міжнародне право визнає Північну Корею окремою державою, тоді як Південна Корея вважає північнокорейців своїми громадянами. Водночас висловлене військовими бажання переїхати до Південної Кореї та ризики, з якими вони можуть зіткнутися на Півночі, є підставами для їхнього прийняття.

Чи могли їх повернути до Північної Кореї?

Міжнародні норми у сфері прав людини не допускають повернення військових до країни, якщо там їм може загрожувати реальний ризик тортур, переслідувань або іншого жорстокого поводження. Принцип невидворення також не дозволяє відправляти людей туди, де вони можуть зіткнутися з такими небезпеками.

Лі зазначила, що загальним правилом для військовополонених є репатріація, однак міжнародна практика передбачає і добровільне повернення, а також забороняє відправляти людину назад, якщо це може призвести до її переслідування або катувань.

До того ж обидва військові неодноразово висловлювали бажання поїхати до Південної Кореї. Про це вони говорили, зокрема, в інтерв’ю для ЗМІ та під час зустрічі з Ю зазначив, що з погляду міжнародного права Північна Корея має небагато підстав вимагати їхнього повернення.

Нагадаємо, Зеленський під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН у Нью-Йорку повідомив, що Україна нещодавно передала Південній Кореї двох північнокорейських військових, яких Сили оборони взяли в полон у Курській області у січні 2025 року. Полонені військові — 21-річний Пек і 26-річний Рі — вже розповідали, як потрапили на війну проти України .

Згодом президент Південної Кореї Лі Чже Міон та його адміністрація заявили, що Україна порушила угоду про нерозголошення, яка передбачала збереження таємниці щодо передачі, щоб уберегти солдатів від небезпеки, на яку вони могли б наразитися у разі розголошення інформації про їхню передачу, посилаючись на міжнародне право та гуманітарні принципи.

Незабаром після цього в офісі президента України заперечили існування угоди про конфіденційність із Сеулом.

Тим часом високопоставлений представник адміністрації президента Південної Кореї заявив, що Київ заздалегідь повідомив Сеулу , що президент України Володимир Зеленський згадає двох північнокорейських військовополонених у своєму виступі на Генеральній Асамблеї ООН, попри попередню домовленість не розголошувати цю інформацію. За його словами, через дипломатичні канали Південна Корея знала, що ця інформація може прозвучати, однак не знала, як саме це питання буде сформульоване.

Експертка зі Східної Азії, магістр зовнішньої політики та старша аналітикиня Центру «Нова Європа» Наталія Бутирська у статті « Сеул між Москвою та Києвом: чому союз з Україною так і не склався » пояснювала, чому питання військовополонених стало однією з небагатьох тем у діалозі між Києвом і Сеулом.

Політика