стаття Обіцянки політиків щодо Бабиного Яру: що виконано до 85-х роковин трагедії

29 вересня 2026 р. 14:35

29 вересня 2026 р. 14:35

Світ вшановує 85-ті роковини трагедії у Бабиному Яру . 29–30 вересня 1941 року нацисти розстріляли близько 34 тисяч киян – переважно євреїв, що стало одним з наймасовіших вбивств мирного населення за час війни. Упродовж війни в урочищі Бабин Яр вбили ще десятки тисяч людей, зокрема поетесу Олену Телігу. У радянський час трагедію замовчували, а в незалежній Україні навколо її меморіалізації виникло два проєкти – державний і приватний, пов’язаний з російськими олігархами. «Слово і діло» розповідає про сім обіцянок політиків, пов’язаних з пам’яттю про Бабин Яр.

Перший меморіал у Бабиному Яру з’явився ще у 1976 році. Це був пам’ятник «радянським громадянам та військовополоненим солдатам і офіцерам Радянської Армії, розстріляним німецькими фашистами». Таким чином, ніщо не вказувало на приналежність злочину до Голокосту – крім того факту, що напис на одній з трьох бронзових плит виконали їдишем.

Після відновлення незалежності України кілька разів піднімалося питання належного вшанування пам’яті загиблих. 29 вересня 1991-го, на 50-ті роковини, з’явився пам’ятний знак «Менора», а невдовзі – пам’ятний хрест розстріляним членам ОУН та поетесі Олені Телізі. У наступні роки з’явилося ще кілька меморіалів.

1 березня 2007 року згідно з постановою Кабміну з’явився Державний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр», якому в 2010 році присвоєно статус Національного. Ініціатором обох рішень став президент Віктор Ющенко .

Також у цей час почалися перші конфлікти з приводу проєктів вшанування пам'яті Бабиного Яру між заснованим Вадимом Рабіновичем Фондом пам'яті «Бабин Яр» та Громадським комітетом «Бабин Яр», в якому взяли участь радянський дисидент Йосип Зісельс та історик Віктор Нахманович.

Обіцяні Алеї вшанування пам’яті у Бабиному Яру

12 серпня 2015 року президент Петро Порошенко у зв’язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру затвердив указом заходи увічнення пам’яті Голокосту. У межах виконання цих планів прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив 23 березня 2016-го про намір спорудити Алею Праведників та Алею Мучеників. На них уряд виділив КМДА 30 мільйонів гривень.

1 квітня міністр культури В’ячеслав Кириленко повторив обіцянку керівника свого уряду – і запевнив, що обидві Алеї введуть в експлуатацію до 29 вересня 2016 року. Яценюк, втім, не застав реалізації обіцянки – 14 квітня Верховна Рада відправила його у відставку.

Оновлений історико-меморіальний заповідник став обов’язковим місцем для президентських відвідин під час вшанування жертв Голокосту або ж прийому делегацій з Ізраїлю. Зокрема, у серпні 2019 року там побував прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу під час першого за багато років візиту до України.

Обіцяний меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр»

Того ж таки 2016 року з’явився альтернативний приватний проєкт з вшанування жертв Голокосту в Києві, який запустив Благодійний фонд «Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр». 19 березня 2017 року заснували Наглядову раду фонду.

Ініціатива неодноразово піддавалася критиці через зв’язки з російськими олігархами, зокрема Михайлом Фрідманом (якого нещодавно вивели з-під санкцій ЄС), Павлом Фуксом і Германом Ханом.

Крім них до головних спонсорів проєкту вартістю 100 мільйонів доларів, згідно зі словами гендиректора Центру в інтерв’ю 2019 року, належали Володимир Кличко, Святослав Вакарчук та Віктор Пінчук. Зрештою, Фукс вийшов з проєкту в 2021 році, а Фрідман і Хан – після російського вторгнення 2022 року.

На тлі суперечок щодо участі в проєкті росіян (зокрема режисера Іллі Хржановського, який у 2020–2023 роках був художнім керівником проєкту), влада намагалася досягти компромісу. Зокрема, 19 листопада 2019 року міністр культури Володимир Бородянський пообіцяв провести «діалог з приватними фундаторами» та синхронізувати з ними дії держави.

Втім, до часу своєї відставки 4 березня 2020-го Бородянський так і не знайшов часу на зустріч. У відповідь на запит «Слово і діло» Міністерство культури та інформаційної політики повідомило, що не володіє жодною інформацією про такі зустрічі міністра Бородянського. Не було про них згадок і в медіа.

29 липня 2020 року Володимир Зеленський провів відеоконференцію з членами наглядової ради Фонду та підтримав створення меморіалу «Бабин Яр», а невдовзі робочу групу з його створення очолив Андрій Єрмак .

15 червня 2021 року голова Офісу президента запевнив , що до кінця року відкриється перша черга Меморіального центру. Втім, 29 грудня того ж року художній керівник проєкту Іллі Хржановський повідомив, що відкриття першого музейного простору – що стане «завершенням презентації першої музейної черги» – планується лише у 2022 році.

Разом з тим, у 2021 році відкрилися декілька інсталяцій, які доступні до відвідин і зараз: «Кристалічна стіна плачу» сербської мисткині Марини Абрамович та «Синагога для роздумів» авторства швейцарця Мануеля Герца та українця Миколи Каблука.

Обіцяне розширення державного заповідника «Бабин Яр»

У відповідь на появу приватної ініціативи державні органи та українські культурні діячі почали обговорювати потребу розширити і розбудувати вже існуючий Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр».

Зокрема, 18 лютого 2018 року міністр культури Євген Нищук заявив , що планує реалізувати проєкт Музею Бабиного Яру. Втім, він не з’явився ані в 2018 році, ані пізніше. Були проведені ремонтні роботи за адресою вулиця Мельникова, 44, а також представлено Концепцію на 73 сторінках. Музей просував також «Міжнародний Благодійний фонд «Бабин Яр» за участі Йосипа Зісельса, але через проблеми з фінансуванням від проєкту відмовилися.

У лютому 2019-го українські історики, зокрема Віталій Нахманович на замовлення Мінкультури та самого НІМЗ «Бабин Яр», представили іншу концепцію – комплексної меморіалізації Бабиного Яру. Вона мала стати альтернативою проєкту «Меморіального центру Голокосту» за участі російських олігархів.

19 січня 2020 року президент Володимир Зеленський пообіцяв побудувати меморіал у Бабиному Яру. Щоправда, з відповіді не ясно, про який саме проєкт йдеться – державний чи приватний «Меморіальний центр Голокосту».

Через п’ять днів президент згадав саме про державний проєкт, заявивши , що до кінця року в Україні планують «почати розбудову Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр», що складатиметься, зокрема, з Меморіального музею пам’яті жертв Бабиного Яру.

Втім, влітку того ж 2020 року, як вже згадувалося, Зеленський підтримав приватний проєкт «Меморіального центру Голокосту», координувати який поставив Андрія Єрмака. Про те, що саме Єрмак продовжував надалі «опікуватися» Бабиним Яром, повідомив на початку 2022 року в інтерв’ю історик Нахманович.

Раніше, влітку 2021 року, в оренду приватному проєкту Меморіалу передали будинок колишньої контори Лук’янівського єврейського кладовища – того самого, де з 2018 року планували зробити державний Музей Бабиного Яру.

Таким чином, між двома проєктами – подальшим розвитком національного історико-меморіального заповідника і підтримкою «Меморіального центру Голокосту» – держава зрештою зробила вибір на користь приватного проєкту.

Після повномасштабного вторгнення 2022 року Бабин Яр потрапляв під російські обстріли, а подальший розвиток проєкту заморозився. Більшість фінансування перейшла на гуманітарні потреби, а сам проєкт зосередився на зборі доказів та пам’яті про російські злочини в Україні.

День пам’яті жертв Бабиного Яру 29 вересня – один з чотирьох днів пам’яті та скорботи у вересні. Повний календар пам’ятних днів на 2026 рік дивіться на інфографіці «Слово і діло».

Раніше «Слово і діло» аналізувало, наскільки серйозно ставляться до своїх обіцянок міністр фінансів Сергій Марченко та міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко – найдовговічніші міністри за президентства Зеленського.

Також ми розповідали про провали окремих обіцянок Володимира Зеленського – про сплату заборгованості працівникам «Укроборонпрому» та створення гучно анонсованої «Української доктрини», яка зрештою безслідно зникла .

Денис Ратушний, спеціально для «Слово і діло».

Політика