Невідкладні антикризові дипломатичні заходи та відновлення довіри потрібні і Києву, і Сеулу — Чалий

29 вересня 2026 р. 15:55

29 вересня 2026 р. 15:55

Невідкладні антикризові дипломатичні заходи та відновлення довіри після скандалу із заявою про передачу Південній Кореї військовополонених північнокорейців потрібні і Києву, і Сеулу. Однак для правильного менеджменту в цій ситуації потрібно знати базові речі, пише у статті « Київ vs Сеул: Дипломатичний скандал, якого можна було уникнути » голова правління Українського кризового медіацентру та експосол у США Валерій Чалий .

За словами автора, без невідкладних антикризових заходів усі потенційні напрями співпраці між Україною та Південною Кореєю, які погодили на зустрічі у Нью-Йорку делегації обох країн, відкладуться дуже надовго. Водночас ті, хто хоче  використати ситуацію для підриву добрих стосунків Києва та Сеула, отримають додаткові аргументи для провокацій.

«Спільні виклики, що виникли через військово-технічне співробітництво між РФ і КНДР, яке становить пряму загрозу безпеці як Європи, так і Індо-Тихоокеанського регіону, також нікуди не подінуться. А двостороння взаємодія України та РК надто важлива для партнерів, щоби криза довіри створила штучні бар’єри для реалізації національних інтересів обох сторін», — пише Чалий.

Дипломат наголосив, що, аби знайти правильний антикризовий дипломатичний менеджмент, потрібно розуміти базові речі. Перше — питання нерозголошення домовленостей не таке просте, яким може здаватися. І головне не те, хто як інтерпретує ситуацію, а те, що про певні речі, які хочеться виголосити назагал, потрібно перепитати партнерів. І така комунікація, зазначає Чалий, є нормальною.

«Для того і працюють дипломати, як у центральному апараті, так і в посольстві в країні перебування. Вищий пілотаж — мати таку довіру і розуміння партнера (специфіка внутрішньополітичної ситуації, відмінності азійської моделі від європейської, чутливість конкретного питання в контексті специфічних поточних обставин), щоб просто професійно це відчувати. Або навіть повідомити партнера про наміри через посольство України в Сеулі, або (за відсутності там посла України) через посла РК в Києві, і отримати зворотний зв’язок ще до оголошення контраверсійного питання у виступі на весь світ», — зазначив Чалий.

Друге, що, за його словами треба знати, це те, що раз вже сталася така ситуація, то й керівництво Південної Кореї мало б бути стриманішим та починати не з публічної заяви, а, наприклад, ноти дипломатичними каналами Києву. Однак навіть якщо партнер зробив різку заяву, треба все одно продумати подальші дії.

«Оцінити, наскільки довіра між країнами в умовах війни важливіша за відстоювання свого реноме всередині України. Розробити антикризовий план дій. Спробувати «загасити пожежу» на етапі, коли це ще можливо. Проаналізувати, чому так сталося, і внести відповідні корективи до механізмів підготовки важливих міжнародних виступів президента України та алгоритмів публічного реагування в разі суперечливих ситуацій з міжнародними партнерами», — додає Чалий.

Третє — відповідальні за текст виступу президента є не лише сам Зеленський, а й ті, хто остаточно оформлював його. За словами дипломата, у таких випадках Міністерство закордонних справ не готує остаточний текст виступу, а лише надає пропозиції.

«Тому з 99-відсотковою ймовірністю остаточний варіант тексту виступу для папки президента готували спічрайтери, а не дипломати. Буває, що це одні й ті самі фахівці, але не в цьому випадку. «Вузькі місця» в промовах президента Володимира Зеленського з трибуни ООН були й раніше, але загалом за структурованістю, емоційністю, правильною розстановкою акцентів питань до спічрайтерів і до промовця раніше практично не виникало», — зазначає дипломат.

Ситуація, що сталася на Генасамблеї ООН із виступом Зеленського, за словами Чалого, стала можливою через послаблення внутрішніх комунікацій: між МЗС і ОП; між посольством України в РК і МЗС; між ОП і посольством РК в Україні; між радниками й посадовцями в оточенні президента.

Минулого тижня президент України Володимир Зеленський під час виступу в ООН повідомив, що Україна відправила до Південної Кореї двох північнокорейських солдатів , захоплених у полон у 2025 році.

Згодом президент Південної Кореї Лі Чже Міон та його адміністрація заявили, що Україна порушила угоду про нерозголошення, яка передбачала збереження таємниці щодо передачі, щоб уберегти солдатів від небезпеки, на яку вони могли б наразитися у разі розголошення інформації про їхню передачу, посилаючись на міжнародне право та гуманітарні принципи.

Агентство Reuters писало, що спочатку передані Сеулу військові пройдуть допит і перевірку на безпеку . Після цього південнокорейська влада вирішить, чи надати їм захист і розпочати процес переселення. У Міністерстві об’єднання Південної Кореї заявили, що справи північнокорейців розглядатимуть згідно з чинним законодавством та наявною практикою, що вказує на можливе застосування закону про захист і підтримку переселення північнокорейських перебіжчиків.

Політика