вологість:
тиск:
вітер:
Поліг під час евакуації побратима. Згадаймо Юрія Саєнка
30 вересня 2026 р. 09:08
30 вересня 2026 р. 09:08
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо старшого солдата 63-го окремого батальйону 103-ї бригади ТрО Юрія Саєнка.
Юрій Саєнко загинув поблизу села Олексіївка Сумської області від удару ворожого дрона під час евакуації пораненого побратима. Про це повідомляє « Главком » із посиланням на текст петиції на сайті президента України.
Юрій Саєнко народився 25 травня 1993 року у місті Шептицький (раніше Червоноград) Львівської області. Походив із простої, працьовитої родини, з дитинства був привчений до праці. Працював на шахті «Відродження» гірничим робітником, згодом – на Червоноградському заводі металоконструкцій (ЧЗМК) монтажником.
З початком повномасштабного вторгнення РФ Юрій без вагань став на захист країни: вже наприкінці першого тижня війни вступив до лав 63-го окремого батальйону 103-ї бригади територіальної оборони ЗСУ.
Спочатку ніс службу на блокпостах Львівщини, згодом охороняв Добротвірську ТЕС, а з 28 квітня 2022 року виконував бойові завдання на Донеччині. Брав участь у визволенні Білогорівки та Озерного. Під час боїв за Озерне наприкінці серпня 2022 року у складі групи з 18 бійців три доби утримував позиції в оточенні під інтенсивним вогнем ворога без змоги підкріплення. Після деокупації населеного пункту воїн отримав відзнаку «За відвагу та вірність Батьківщині».
У 2023 році Юрія перевели до медичного пункту водієм-санітаром. На Харківщині разом із побратимами він стримував ворога на куп’янському напрямку – в районах Піщаного, Табаївки, Крохмального та Берестового. З 2024 року ніс службу на Сумщині, а з початком операції на Курщині одним із перших вирушив туди у складі штурмової групи. Цілодобово під обстрілами вивозив поранених із поля бою.
Свою останню евакуацію Юрій здійснив поблизу села Олексіївка Сумської області, де загинув від удару ворожого дрона. До останнього подиху він залишався вірним присязі – діяв без паніки та під обстрілом виносив важкопораненого побратима.
Юрій був одружений, виховував двох синів – шестирічного Захара та чотирирічного Макара. Старший син мріяв, щоб тато особисто завів його до першого класу, однак так і не дочекався. У захисника залишилися дружина Уляна та двоє хлопчиків.
« Главком » долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Джерело: Главком
Новини рубріки
В Одесі застрелено чоловіка: поліція затримала підозрюваного під час втечі
30 вересня 2026 р. 10:07
Росія за ніч атакувала сім цивільних об'єктів на Житомирщині
30 вересня 2026 р. 09:56
РФ звинуватила НАТО у нагнітанні ситуації навколо Калінінграда. В Альянсі відповіли
30 вересня 2026 р. 09:56