У ВР зареєстрували законопроєкт щодо протидії SLAPP-позовам. Такий Борзих подав проти ZN.UA

30 вересня 2026 р. 16:23

30 вересня 2026 р. 16:23

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №16117 щодо протидії SLAPP-позовам , повідомив один зі співавторів законопроєкту Ярослав Юрчишин з фракції «Голос». На сайті текст документу поки не з’явився.

«Ляпас корупціонерам, а не журналістам та активістам. Сьогодні в Раді ми зареєстрували законопроєкт щодо протидії SLAPP-позовам. Це важливий крок у захисті наших медійників та активістів, а також вимога від ЄС. Очікую, що законопроєкт №16117 потрапить у сесійну залу на найближчих засіданнях, мусимо прийняти до кінця року», — зазначив Юрчишин.

Він пояснив, що SLAPP-позови — це позови, які мають формальні ознаки судових справ. Однак насправді їх подають для того, аби залякати, виснажити, змусити мовчати журналістів та активну громадськість. Часто зі SLAPP-позовами до судів звертаються посадовці, яких підозрюють у корупції. Таким чином ті намагаються придушити роботу журналістів-розслідувачів і не лише їх.

Основне, що пропонують законодавці:

• Надання суду права відхиляти необґрунтовані позови на ранній стадії, іноді навіть до залучення відповідача. Якщо справу закрито як SLAPP, вона отримує статус res judicata, тобто позивач більше не зможе подати ідентичний позов знову;
• Якщо відповідач доведе, що справа пов’язана з його активною громадською діяльністю — ініціатива переходить до нього. Тобто тоді вже позивач має довести, що має докази, а не бажання придушити роботу іншої сторони;
• Надання відповідачу права на безоплатну вторинну правничу допомогу, тобто на адвоката за рахунок держави. Адже часто для багатих позивачів витрати на суди — це ніщо. Тоді як для медійника та громадськості — це можуть бути непідйомні гроші, зокрема на оплату адвокатів.

Юрчишин додав, що суд також може зобов’язати позивача внести грошову заставу на початку. Таким чином, якщо позов визнають зловживанням, ці гроші витратять на оплату адвокатів відповідача.

«Проблема «ляпасів» назріла вже дуже давно, Портнов, ще перебуваючи в Україні, кошмарив медійників порожніми позовами. Згадайте недавні скандали щодо позовів проти «Дзеркала тижня» — «Зеркала Недели» та про розслідування Слідство.Інфо та Центр Протидії Корупції про 143 квартири брата директора ДБР. Зусиль одного журналіста чи навіть редакції замало, тому минулого року ми почали системну роботу з залученням самих медійників, медіаюристів, експертів, представників органів влади та депутатів. Викликались представники Платформи прав людини, Інститут Масової Інформації (ІМІ), Центр демократії та верховенства права, Національна спілка журналістів України (НСЖУ), Міністерство культури України, Офіс омбудсмана України, Лабораторія цифрової безпеки, BIHUS.Info та багато інших колег, їх перелік серед авторів проєкту», — додав депутат.

Юрчишин зазначив, що співавторами законопроєкту стали 25 народних депутатів. Він також наголосив, що документ вже отримав схвальні відгуки від експертів Ради Європи та представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ.

Колишній заступник головного військового прокурора та один із підозрюваних у так званій «справі адвокатів-хакерів» Дмитро Борзих подав позов до ZN.UA та редакторки відділу внутрішньої політики Інни Ведернікової через статтю « Справа адвокатів-хакерів. Як НАБУ виявило паразитів ». Мовляв, там і інформація недостовірна, і його ім’я не можна було публікувати як офіційного підозрюваного. Однак медіаюристка та адвокатеса Оксана Максименюк наголосила, що оприлюднення інформації, яка міститься у статті, законне , а претензії Борзих містять низку ознак SLAPP-позову.

Політика