Навчання мовами ЄС, перекладені документи та збережені традиції: у чому суть нового закону про освіту нацменшин та як на нього відреагував Будапешт

02 жовтня 2026 р. 11:37

02 жовтня 2026 р. 11:37

До ВР учора нарешті внесли проєкт закону про навчання мовами національних меншин , зокрема угорською, який повинен забезпечити право таких спільнот та корінних народів на освіту. У документі сказано, що українська мова залишиться основною. При цьому він гарантує право на використання мови нацменшини — якщо вона є офіційною у ЄС — у навчальних закладах, де є відповідні класи чи групи, та в межах навчальної програми дозволяє вивчати національну історію, матеріальну та духовну культури, пов'язані з національною ідентичністю, а також зберігати та використовувати національні традиції, символіку та звичаїв.

Окрім цього, законопроєкт започатковує нове поняття — заклад загальної середньої освіти зі статусом закладу національної меншини (спільноти) України. На такий статус можуть розраховувати освітні установи, в яких понад 50% учнів навчаються іноземною мовою. Законопроєкт також дозволяє дублювати офіційні документи про освіту та додатки до них мовами нацменшини за умови наявності відповідної заявки від батьків. Ба більше, останнім пропонують ініціювати розширення переліку предметів, які викладатимуться українською мовою. Це буде можливим, якщо батьки не менше ніж двох третин учнів групи/класу подадуть офіційний запит.

Після публікації цього законопроєкту Україна очікує, що Угорщина розблокує відкриття переговорних кластерів для вступу до ЄС, адже саме питання меншин спричинило вето Будапешта. Віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов сподівається, що до кінця 2026-го Київ відкриє усі шість кластерів.

"Ми виконуємо свої зобов’язання. І це має знайти відображення також у просуванні вступних переговорів", – заявив посадовець, слова якого цитує ЄП .

До слова, угорський премʼєр-міністр Петер Мадяр вже привітав Київ з внесенням законопроєкту до ВР, додаючи, що він очікує, що той зміцнить правові гарантії освіти угорською мовою в Україні та розширить мережі навчальних закладів. Тим часом глава МЗС країни Аніта Орбан чекає , що проєкт закону ухвалять вже цього місяця. Вона також сподівається продовжувати діалог з Києвом та досягати результатів, "які будуть відчутними й в повсякденному житті угорської громади Закарпаття".

"За кілька місяців ми досягли більших і реальніших результатів у зміцненні прав угорської меншини Закарпаття, ніж уряд Орбана за 10 років", — зауважила Орбан про роботу нового уряду у Будапешті.

На міжурядових конференціях у Люксембургу 15 червня для України відкрили перший кластер переговорів про вступ в ЄС — "Основи". Він є основним і буде закритий лише перед підписанням остаточної угоди. А через місяць, 14 липня, Київ розблокував ще один кластер — "Зовнішні відносини". Та на цьому процес зупинився через вето Будапешта.

Загалом переговори складаються з шести тематичних блоків, а ті — з 33-35 розділів. Окремо ЄС озвучив Києву 145 бенчмарків/ умов , на реалізацію яких, на думку ексвіцепрем’єра з європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки, знадобиться від кількох місяців до двох років . Та "Основи" — це так званий "бос" : навіть якщо Україна буде мати успіхи у будь-якому з інших п'яти блоків, але у неї не буде прогресу в першому кластері, вступ заблокують. До речі, саме в нього включили питання нацменшин.

Політика