Путін дістав ядерну карту: як працює нова стратегія РФ і що це означає для України

02 жовтня 2026 р. 14:56

02 жовтня 2026 р. 14:56

На Валдаї Путін не сказав нічого нового.

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Володимир Путін укотре вдався до ядерного шантажу та залякування Європи – західні експерти пояснили "Телеграфу", чому новий виток напруженості є перш за все ознакою слабкості Росії та як союзники можуть остаточно перекреслити розрахунки агресора.

Так, виступаючи 1 жовтня на засіданні Валдайського дискусійного клубу в Москві, російський диктатор запевнив, що нібито не планує нападати на європейські країни, однак одразу ж застеріг: у разі потреби Росія відповість на "західну агресію" всім наявним арсеналом, тобто включно з ядерною зброєю.

Окрему увагу він зосередив на Калінінграді – російському ексклаві, затиснутому між країнами НАТО, Польщею та Литвою.

Цьому передував неофіційний лист до Брюсселя, в якому Москва попередила Північноатлантичний альянс про готовність застосувати будь-яку зброю, якщо НАТО намагатиметься "ізолювати Калінінградську область".

На Валдаї Путін також заявив, що РФ нібито не починала війну проти України, а її "змусили захищатися" через "русофобію та вбивство російських людей". Цинічно диктатор додав, що військові РФ нібито ніколи першими не атакували об'єкти цивільної інфраструктури в українських містах та "керуються непорушністю норм ведення війни".

Лінас Кояла, керівник Центру геополітичних та безпекових досліджень у Вільнюсі пояснює: риторика Путіна фактично не зазнала змін від початку повномасштабного вторгнення.

"Я не почув від нього багато нових аргументів. Він знову говорив про розширення НАТО як причину всіх проблем, про "державний переворот" в Україні у 2014 році. З його точки зору, Європа фактично перебуває з РФ у стані війни — і саме це є головною проблемою. Він також заявив, що Росія захопить весь Донбас раніше, ніж цього очікують Україна чи Захід.

У цьому сенсі ядерна складова — це також те, що ми вже чули багато разів. Якщо Росія змушена вдаватися до ядерної риторики, це свідчить про те, що інші способи досягнення її цілей виявилися недостатніми і не дають результату", – каже експерт, відповідаючи на запитання "Телеграфу".

За словами Кояли, важливо наголосити: ніхто на Заході не збирається ізолювати Калінінград. Наприклад, попри санкційні обмеження ЄС, транзит до Калінінградської області через територію Литви продовжує функціонувати, хоч і в суворо контрольованому режимі.

"Ніхто ніколи не обговорював кроків з ізоляції. Той факт, що транзит продовжується навіть за нинішніх надзвичайно складних геополітичних обставин, є найкращим доказом того, що із західного боку ніхто не намагається загострювати цю ситуацію.

Але якщо Росія шукає способи нам погрожувати, Калінінград зазвичай стає частиною цієї риторики — зокрема й ядерної", – зазначає спікер.

При цьому колишня речниця НАТО Оана Лунгеску нагадує, що брязкання ядерною зброєю з боку Росії триває багато років. Мета – залякати населення у європейських країнах.

"Ми не повинні дозволяти себе залякати чи потрапляти в цю пастку. Гадаю, НАТО відповіло на це коротко, але твердо, чітко заявивши, що ядерні погрози є безвідповідальними. Росії також варто пам’ятати, що разом з іншими ядерними державами вона підписала в ООН декларацію про те, що ядерна війна ніколи не може бути виграна і ніколи не повинна вестися", – зазначила вона під час дискусії в Центрі європейської політики (EPC).

За її словами, для Росії війна в Україні не є чимось відокремленим від того, що вона робить в інших країнах Європи. Кампанії саботажу та дестабілізації в європейських країнах є одним із компонентів агресії проти Києва.

"Росія посилює ескалацію як в Україні, так і в решті Європи, передусім тому, що не досягає перемоги на українському фронті , де, за останніми даними, які ми чули від генерального секретаря НАТО Марка Рютте, Росія щомісяця зазнає близько 43 тисяч втрат — загиблими та пораненими. Це величезна цифра.

Але Росія також зазнає втрат на сході в межах операції "Вівальді", а також через далекобійні удари по московських нафтопереробних заводах та іншій критично важливій інфраструктурі", – пояснює спікерка.

При цьому цілі Росії залишаються незмінними: контролювати Україну, послабити її підтримку, розколоти західні суспільства та знищити НАТО.

"Ми спостерігаємо дедалі більшу безрозсудність Росії – дуже високу готовність йти на ризик, яка постійно зростає. А це може призвести до масових жертв у Європі.

Відверто кажучи, нам дуже пощастило, що цього не сталося в Лейпцигу. Нам дуже пощастило, що цього не сталося минулого року, коли Росія здійснювала диверсії на польській залізниці. Але, на жаль, ризик масових жертв зростає ", – зробила прогноз експосадовиця.

Натомість ситуація в Україні у деяких аспектах є найскладнішою з лютого 2022 року, вважає Лінас Кояла.

"Йдеться про те, що Путін нібито наказав своїм військовим не дотримуватися жодних правил ведення війни. Я не впевнений, чи справді це чимось відрізняється від того, що ми бачили раніше, але очевидно, що ситуація в цьому плані не стає кращою.

Тож картина справді дуже тривожна", – зазначив литовський експерт.

Однак нинішній сценарій — не найгірший із тих, які можна собі уявити.

"Навіть навпаки: його можна вважати одним із відносно позитивних, оскільки Україні досі вдається доволі успішно захищати свою територію. Вона також продовжує протистояти набору загроз з боку Росії, зокрема новим військово-технологічним розробкам.

Водночас Україна наздоганяє Росію у сферах, де відставала, і очевидно випереджає її в деяких інших. Тому це все ще не ситуація, яку ми могли б стратегічно назвати провалом України чи Заходу загалом", – сказав він і нагадав, що російська "триденна спеціальна військова операція" зараз вступає у свій п'ятий рік.

"Тож я б сказав, що на цьому етапі далеко не все приречено".

Оана Лунгеску підсумовує: Захід досі володіє потужними важелями для підтримки України, насамперед у питанні використання заморожених активів РФ.

"Маємо тримати це питання на порядку денному. Те саме стосується покарання олігархів: нещодавно ми побачили, що двох із них вилучили зі списку санкцій ЄС. Щодо "тіньового флоту" – тут ми також можемо зробити значно більше.

У нас залишається багато можливостей, щоб підвищувати ціну війни для Росії, водночас зміцнюючи власну стійкість і готуючись до можливих загроз", – сказала вона.

Політика