ВАКС не затвердив угоду депутата Крапивіна зі слідством: САП категорично не погодилася з цим рішенням

03 жовтня 2026 р. 00:33

03 жовтня 2026 р. 00:33

Вищий антикорупційний суд відмовився затверджувати угоди про визнання винуватості з народним депутатом України IX скликання . Вона передбачала передачу 15,98 млн грн для держави та ЗСУ. Спеціалізована антикорупційна прокуратура категорично не погодилася з рішенням суду.

Прокурори не уточнюють імені депутата, однак з опису справи випливає, що йдеться про народного обранця від ОПЗЖ Олександра Качного.

Водночас ВАКС аргументував рішення тим, що перерахунок коштів для потреб ЗСУ на рахунки благодійного фонду, а не НБУ чи МО, не відповідає інтересам суспільства. Крім того, фіксація в угоді обов'язку перерахувати гроші для потреб ЗСУ благодійному фонду, на думку суддів, позбавляє цю дію ознак добровільності. Також суд нібито не може перевірити дотримання прав третьої особи — номінального власника майна, щодо якого застосовується спецконфіскація.

Проте у САП вважають, що благодійні фонди допомоги Силам оборони мають високу суспільну довіру та оперативно спрямовують донати безпосередньо на потреби військових. Зазначається, що при перерахуванні грошей на рахунки державних органів суспільство позбавлене даних про їх подальше використання, а благодійний фонд надає відкриту та прозору звітність.

Крім того, зазначається, що обвинувачений сам вирішив включити умову щодо донату коштів на потреби Сил оборони до тексту угоди зі слідством для компенсації суспільству шкоди. Антикорупційні прокурори наголошують, що ВАКС міг пересвідчитися у добровільності такого волевиявлення під час засідання.

На третій аргумент суду у САП додали, що ВАКС отримав нотаріально посвідчену заяву третьої особи про повну згоду на спецконфіскацію. Крім того, під час допиту в суді ця людина підтвердила, що майно було лише формально оформлене на її ім'я.

Прокурори переконані, що відмова суду створює негативний прецедент і штучні перешкоди для застосування інституту угод зі слідством у справах про топкорупцію. Прокурори наполягатимуть на продовженні розгляду справи у загальному порядку задля забезпечення принципу невідворотності покарання.

На переконання керівника напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євгена Крапивіна, комунікація щодо рішень суду має бути стриманішою.

Як зазначає експерт у своєму дописі у Facebook, умови укладення угоди визначають прокурор і підозрюваний, а роль судді лише в тому, щоб дослідити законність, добровільність угоди та відповідність суспільному інтересу. В цьому ж випадку благодійність стала єдиним аргументом на користь суспільного інтересу.

“При цьому суд ретельно звернув увагу на проблему приватних благодійних фондів. ВАКС зазначив, що благодійні фонди самостійно розпоряджаються коштами, тому підписанти угоди та суд не зможуть проконтролювати, чи підуть гроші саме на заявлені цілі. При цьому існують спеціальні прямі рахунки НБУ та Міноборони для ЗСУ. Через це суд не зміг переконатися, що така умова повною мірою відповідає інтересам суспільства… Але різниця між приватним фондом і державним рахунком для пожертв є”, — пише Крипивін.

Експерт також стверджував, що донати не можуть бути предметом угоди, це просто обставина, що характеризує особу.

“Якщо людина донатить – нехай, це її приватна справа, для чого зазначати це в угоді. Просто вкажіть, що «свідомий громадянин, донатить». Цей аргумент суду як на мене найцікавіший, бо порушує дискусію щодо добровільності зобовʼязань, відображеній в угоді. Тим паче в цій угоді якби не було обвинуваченим взято на себе таке зобовʼязання, то і угоди б не було”, — зазначає він.

Крапивін додає, що в частині ж спеціальної конфіскації квартири як предмету неправомірної вигоди, то позиція САП видається слушною, адже суд отримав посвідчену заяву номінального власника про повну згоду на спецконфіскацію та його під час допиту. Але можливо цього недостатньо, якщо суд вважає, що спецконфіскація застосована бути не може.

Євген Крапивів констатує, що ця ухвала ВАКС суттєво відхиляється від раніше сформованої практики судового органу, де донати на приватні фонди систематично зараховувалися як пом'якшуючі обставини.

Він наголошує на важливості фахової дискусії щодо юридичної природи благодійних внесків у кримінальному процесі. На його думку, приватні донати мають залишатися особистою справою обвинуваченого і не повинні ставати предметом торгів під час підписання угод про визнання винуватості.

Нагадаємо, у квітні НАБУ і САП повідомили про викриття на незаконному збагаченні на 12,7 млн грн чинного народного депутата України. За версією слідства, протягом 2020–2021 років депутат став власником активів, що значно перевищувало рівень його офіційно задекларованих доходів. Зокрема, він придбав котедж та земельну ділянку в селі Коблево на узбережжі Чорного моря вартістю 1,694 млн грн, а також купив квартиру в центрі Києва площею 132,6 кв. м та вартістю 5,632 млн грн. Також він зробив елітний ремонт та облаштування цієї квартири на суму 5,656 млн грн.

Політика