Від Речі Посполитої до «далеких союзників»: у Навроцького назвали по 3 причини, що об'єднує і роз'єднує Україну та Польщу

05 жовтня 2026 р. 08:19

05 жовтня 2026 р. 08:19

Польщу та Україну об'єднують спільна загроза з боку Росії, прозахідний курс Києва та історичні й культурні зв'язки, тоді як суперечки виникають через оцінки минулого , економічну конкуренцію та ставлення української влади до західних партнерів.

Про це розповів високопосадовець канцелярії президента Польщі Кароля Навроцького, відповідаючи на питання кореспондента ZN.UA у Варшаві.

Співрозмовник наголосив, що Навроцький розглядає Росію як загрозу для Польщі та Європи. За його словами, польська політика також спрямована на підтримку України.

Прозахідний курс України співрозмовник назвав ще однією спільною метою Варшави та Києва. За його словами, Польща прагне, щоб Україна остаточно орієнтувалася на Захід, а не на Росію.

«Ми знімаємо капелюха перед заслугами українців на цьому шляху, українського народу, але тут є і успіх польської зовнішньої політики», — сказав представник президентської канцелярії.

Він додав, що на білоруському напрямку Польща не має такого самого результату.

До спільних для двох країн факторів співрозмовник також відніс «схожість культур і спільну історію в межах Речі Посполитої». Серед прикладів нинішньої співпраці він назвав Люблінський трикутник, до якого входять Польща, Україна та Литва.

Історичні питання співрозмовник назвав однією з головних причин розбіжностей між країнами. Йдеться, зокрема, про оцінку Другої світової війни, ОУН та УПА, а також «глорифікацію» українцями окремих історичних постатей.

Економічну конкуренцію представник канцелярії президента Польщі назвав ще одним джерелом суперечок. Як приклад він згадав скандал з українським зерном, а також конкуренцію між аграріями та перевізниками обох країн.

За словами співрозмовника, Варшаві не подобається, що в Києві деякі посадовці цінують «далеких союзників» більше, ніж сусідів, які підтримали Україну від початку російського вторгнення.

Він зауважив, що у 2022 році частина партнерів не вірила в перемогу України й готувалася підтримувати партизанський рух, надсилаючи лише каски та бронежилети. Натомість Польща одразу постачала танки та бронетранспортери.

Водночас Варшава, за його словами, від початку вірила в силу українського опору. Через це там вважають, що Києву треба тісніше співпрацювати із сусідами, а не зосереджуватися тільки на контактах із Вашингтоном, Берліном і Парижем.

Нагадаємо, наприкінці травня президент України Володимир Зеленський присвоїв підрозділу ССО назву «Героїв УПА». Це рішення викликало критику в Польщі . Після цього президент країни Кароль Навроцький вирішив позбавити Зеленського найвищої державної нагороди — ордена Білого орла.

У Києві вважають, що реакція Варшави є надто різкою. Глава МЗС Андрій Сибіга пояснив, що для українських військових, які й ініціювали надання звання, і які «заслуговують на безумовну повагу», боротьба УПА є символом протистояння імперській політиці Росії , нагадавши, що і сьогодні Москва — це спільний ворог для Польщі та України.

Детальніше про конфлікт Варшави та Києва читайте у статтях посла Костянтина Єлісєєва «Україна і Польща: коли важливе починає затьмарювати головне» та виконавчого директора Міжнародного фонду "Відродження" Олександра Сушка «Чотири треки примирення: як врятувати україно-польські відносини» на ZN.UA.

Політика