Завмерлі порти, зерно у сховищах та брак локомотивів: скільки Україні може коштувати блокада Чорного моря

05 жовтня 2026 р. 14:11

05 жовтня 2026 р. 14:11

Через російську кампанію ударів по цивільних суднах у Чорному морі, містах і портах України, тонни зерна — ячменю, соняшнику та пшениці — залишаються  у фермерів.

«Я просто не можу його продати. Люди зберігають зерно просто неба під брезентом або продають його за заниженими цінами, аби лише вижити», — розповів  журналістам The Financial Times фермер Володимир Варбанець, який з острахом припустив, що його врожай зогниє там, де лежить.

Видання зазначає, що ця блокада не просто матиме наслідки для світових поставок продовольства, а дуже боляче вдарить по економіці України та, можливо, по перебігу війни.

Після українських ударів по НПЗ Росії остання з липня фактично заблокувала судноплавство в Чорному морі. Вона не просто перерізала економічний шлях України до решти світу, але й пов'язала його з ширшою кампанією з придушення та знищення української економіки . У результаті кожної ночі російські реактивні дрони та ракети атакують інфраструктуру в Одеській області та в Києві.

«Спочатку росіяни зосередилися на підстанціях. Тепер вони розширили свої цілі. Вони атакують склади, щоб посилити психологічний тиск, а блокуючи зерно, вони максимізують економічну шкоду», — прокоментував ситуацію  командир Національної гвардії, який відповідає за підрозділ безпілотників-перехоплювачів у центрі оборони Одеської області Тимур Самосудов.

Чорноморські порти України традиційно були серцем її економіки. До повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року вони відвантажували понад 90 відсотків загального експорту України, зокрема 60 мільйонів тонн зерна на рік. До липня, попри війну, кілька сотень суден щомісяця швартувалися у трьох глибоководних портах Одещини. Тепер порти зупинились.

«Зараз це не просто ризик для суден, це гарантований ризик», — каже генеральний менеджер суднобудівної брокерської компанії «Формаг» Костянтин Тимошенко.

Наступного ж дня після розмови з ним Росія вдарила дроном по судну під прапором Антигуа і Барбуди, внаслідок чого загинув капітан.

За даними Lloyd's List, липень був найнебезпечнішим місяцем для судноплавства в Чорному морі з лютого 2022 року. Поєднання українських ударів по російських танкерах тіньового флоту та військових кораблях і російських атак на Одесу означало, що саме Чорне море, а не Ормузька протока, було найсмертоноснішим місцем для комерційного судноплавства.

Величезні додаткові витрати на транспортування зерна суходолом означають, що лише невелика його частина потрапить за межі України. Міністр сільського господарства Тарас Висоцький підрахував, що, якщо порти залишаться закритими, Україна втратить щонайменше 8 мільярдів доларів у період із червня цього року до червня 2027 року. Такий дефіцит становитиме 20 відсотків від загального обсягу експортних доходів України минулого року.

За словами міністра, Україна цього року планувала експортувати 64 млн тонн сільськогосподарської продукції, але їй заледве пощастить досягти половини цієї суми, якщо порти знову не відкриються. Дехто вважає, що вдасться експортувати набагато менше.

Але навіть якби українські порти відкрили уже завтра, їхня пропускна здатність становила б лише 30 відсотків, каже власник терміналу Risoil у Чорноморському порту Шота Хаджішвілі.

«Раніше ми могли одночасно завантажувати п’ять суден. Тепер ми можемо впоратися лише з двома», — сказав він про наслідки російських атак.

Цьогорічна зупинка портів ще гостріша, ніж у 2022 році, коли Чорне море було закрито після російського повномасштабного нападу. Як кажуть українські чиновники, критична різниця між 2022 роком і сьогоденням полягає в тому, що чотири роки тому Росія покладалася переважно на морські міни для блокади і не мала дронів. Тому кораблі могли перевозити вантажі до та з портів у гирлі Дунаю. Але тепер дрони атакують судна і там.

Також росіяни посилили свої атаки на поїзди, що використовують для перевезення двох найгроміздкіших і найцінніших експортних товарів — залізної руди та зерна. Керівники портів уже кажуть про значний дефіцит локомотивів. Міністр сільського господарства Тарас Висоцький зазначив, що резерв локомотивів майже вичерпаний. Він сказав, що зараз веде переговори з європейськими союзниками, які мають таку ж залізничну колію, про постачання нових.

Власники портів та припортових компаній попереджають — невдовзі їм доведеться закрити свої підприємства та звільнити працівників, що поглибить кризу.

Наразі Україна зосереджена на тому, щоб зберегти врожай та спробувати відкрити Чорне море. Але близько 11 мільйонів тонн врожаю можуть не вміститись у сховища і фермерам вже рекомендують використовувати величезні полімерні «рукави», які можуть вмістити близько 200 тонн зерна.

Світовий банк також надає низькопроцентну позику у розмірі 250 мільйонів доларів, щоб допомогти компенсувати фермерам відсотки за сільськогосподарськими кредитами, але в Мінагро усвідомлюють, що це лише тимчасове рішення.

Водночас повторення зернової угоди 2022 року, яка відкрила Чорне море, видається малоймовірним. Висоцький каже, що вони підтримують контакт зі своїми союзниками та основними покупцями їхньої продукції, але Росія відхилила пропозиції щодо морського припинення вогню.

Збереження експорту не гарантує прибутковості —  президент ГС «Асоціація автомобільного транспорту України» Богдан Гевко вказує , що відновлення безпечного морського сполучення залишається стратегічним завданням, оскільки для зерна, руди та іншої масової продукції морський транспорт має принципове значення. Він зазначає, що залізниці для того, аби бодай частково перебрати на себе цю роль, бракує не лише непошкоджених колій, а й локомотивів. Як Україні  вийти з кризового становища читайте у статті « Експорт та імпорт в умовах транспортної кризи ».

Політика