Керування клітинами мозку за допомогою світла: хто отримав Нобелівську премію з медицини

05 жовтня 2026 р. 14:11

05 жовтня 2026 р. 14:11


Нобелівська асамблея Каролінського інституту 5 жовтня оголосила лауреатами премії з фізіології та медицини 2026 року Карла Дайссерота з Медичного інституту Говарда Г'юза та Стенфордського університету, Петера Гегеманна з Берлінського університету Гумбольдта та Георга Нагеля з Вюрцбурзького університету. Вони отримали нагороду «за відкриття щодо світлозалежних іонних каналів та оптогенетики». Метод дозволяє дослідникам керувати нервовими сигналами світлом і вивчати роботу мозку, йдеться на офіційному сайті премії.

«Оптогенетика надає можливості для картографування мозку таким чином, про який ми колись могли лише мріяти», — заявив голова Нобелівського комітету з фізіології та медицини Пер Свеннінгссон.

Як вчені зробили відкриття

Перші ключові відкриття зробили Петер Гегеманн і Георг Нагель на початку 2000-х років. Гегеманн досліджував, як одноклітинна водорість Chlamydomonas рухається до джерела світла, і разом із Нагелем відкрив у ній каналородопсин — білок на поверхні клітини.

Під дією синього світла в цьому білку відкривається канал, через який у клітину потрапляють заряджені іони та генерують електричний імпульс. Дослідники встановили, що після введення каналородопсину будь-яка клітина набуває чутливості до світла.

Карл Дайссерот використав це відкриття для роботи з нервовими клітинами. Він увів ген каналородопсину в нейрони щурів і за допомогою синього світла зміг викликати в них нервовий сигнал, про що повідомив у 2005 році.

Через два роки Дайссероту вдалося змусити цей світлокерований «вимикач» нервових клітин працювати в мозку живих мишей. Метод керування нервовими сигналами за допомогою світла отримав назву «оптогенетика» і швидко поширився серед дослідників у всьому світі.

Завдяки оптогенетиці науковці змогли виявляти нейронні ланцюги, пов'язані з певними спогадами, почуттями та формами поведінки. Метод уже використовують і в клінічній медицині, зокрема, досліджують можливість відновлення зору в людей із порушеннями.

«Оптогенетика докорінно змінила наше розуміння мозку. Щодня з’являються нові відкриття, які допомагають розгадати одну з великих таємниць людства: як працює наш дивовижний мозок», — підсумували в Нобелівській асамблеї.

Розмір Нобелівської премії цього року становить 12 мільйонів шведських крон (1,2 мільйона доларів США). Суму розподілять порівну між трьома лауреатами.

Минулого року Нобелівську премію з медицини та фізіології присудили вченим Мері Бранкоу, Фреду Рамсделлу та Шімону Сакагучі за відкриття механізмів периферичної імунної толерантності. Науковці з'ясували, як саме організм стримує імунітет від атак на власні здорові тканини, відкривши регуляторні Т-клітини та ключовий ген Foxp3, що відповідає за їхню активацію.

Керування клітинами мозку за допомогою світла: хто отримав Нобелівську премію з медицини

Керування клітинами мозку за допомогою світла: хто отримав Нобелівську премію з медицини

Керування клітинами мозку за допомогою світла: хто отримав Нобелівську премію з медицини

Джерело: zn.ua (Політика)