Від Поклонської до Арбузова: хто з колишніх громадян України був у складі Держдуми рф

05 жовтня 2026 р. 18:45

05 жовтня 2026 р. 18:45

Колишній віцепремʼєр та голова НБУ часів Януковича, втікач Сергій Арбузов став депутатом російської Держдуми. Після виборів у вересні він обійняв посаду заступника голови комітету з енергетики та отримав мандат від партії «Справедлива росія». Разом з Арбузовим до Держдуми рф IX скликання потрапив, зокрема, заступник міністра МВС часів Януковича Дмитро Ворона, колишні депутатки окупованих міськрад у Мелітополі, Криму та інші. Всього за останні десять років депутатами російської Держдуми були 25 потенційних колаборантів з України, з них 13 – обрані цьогоріч. «Слово і діло» дослідило, хто з колишніх українських громадян входив до складу Держдуми рф за з 2016 по 2026 рік та ким вони були до переходу на бік окупанта. Деталі – на інфографіці.

Вибори до Держдуми рф-2026: депутатами стали 13 колишніх українців

У рф цьогоріч обрали депутатів до Держдуми дев'ятого скликання. Голосування відбувалося з 18 по 20 вересня, зокрема незаконно і на окупованих територіях України . У МЗС України попередили – результати цих виборів, як і всіх інших попередніх незаконних , офіційно не визнають. Найбільше голосів, як і очікувалося, здобула правляча пропутінська «Єдина росія». Якщо вірити російській ЦВК, то вона отримала 349 із 450 місць. Серед російських депутатів, які цьогоріч потрапили до Держдуми, значаться 13 колишніх громадян України, які свого часу перейшли на бік країни-агресорки. А всього за останніх десять років до складу парламенту окупанта входили 25 колишніх громадяни України.

Найбільш помітна постать серед нових російських депутатів – колишній голова Національного банку України (2010-2012), перший віцепрем'єр-міністр України (2012-2014). В.о. прем'єр-міністра України (2014), фігурант антикорупційних розслідувань та член так званої сім’ї Януковича Сергій Арбузов . У вересні 2026 року він став першим заступником голови комітету Держдуми рф з енергетики, отримавши мандат депутата Держдуми IX скликання від партії «Справедлива росія». Арбузов був першим номером у регіональній групі партії, до якої вона віднесла окуповані території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, а також Крим і Севастополь.

Арбузов втік до росії після Революції Гідності. З 2014 року він перебуває в розшуку МВС України як підозрюваний у привласненні, розтраті або заволодінні майном в особливо великих розмірах. У 2017 році Генеральна прокуратура заочно повідомила про підозру Арбузова у кримінальній справі про розтрату в особливо великих розмірах. У 2020-му ВАКС заочно відправив під варту Арбузова у справі про розтрату 220 млн грн. А у 2025 році президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про санкції проти Арбузова, які також передбачали блокування активів.

Також до складу парламенту країни-окупанта цьогоріч увійшов ексзаступник міністра МВС України часів Януковича (2009-2011), ексзаступник міністра юстиції України (2012), колишній очільник Держреєстру України (2013-2014) Дмитро Ворона . У 2019 році він отримав російське громадянство, у 2022-му Ворону призначили так званим сенатором рф – представником виконавчого органу влади окупованої території Запорізької області. У 2023 році СБУ оголосила Вороні підозру в пособництві рф, а вже у 2024-му суд заочно визнав Дмитра Ворону винним в державній зраді, пособництві державі-агресору, порушенні законів та звичаїв війни.

Крім Арбузова і Ворони цьогоріч депутатами російської Держдуми стали наступні громадяни : Галина Данильченко – колишня депутатка Мелітопольської міськради, яка має обвинувальний вирок українського суду, Яніна Павленко – колишня депутатка ВР АР Крим (очільниця окупаційної адміністрації Ялти) директорка «Нового Світу», яка також сає обвинувальний вирок. Разом з ними – ексвійськовослужбовець ЗСУ (1987-1995), колишній депутат ВР АР Крим Олексій Тіхоміров (має підозру в Україні), колишній працівник виконкому Краснодонської міськради Іван Санаєв (має підозру в Україні), ексначальник Північної виправної колонії №90 у Херсоні Євген Соболєв (має обвинувальний вироу українського суду). Також у Держдумі рф – луганський підприємець Денис Колесников, працівник вугільної промисловості Донеччини Сергій Макаров, ще один працівник промисловості Віктор Ніколаєнко, колишня перша заступниця голови «Херсонської обласної думи» Олена Дмитрук, житель Луганська Ян Лещенко та житель Донецька Сергій Добровольський. Всім чотирьом в Україні заочно оголошено про підозру.

Громадяни з України у Держдумі рф до 2026 року

Колишня прокурорка з України Наталія Поклонська , яка у 2014 році стала самопроголошеною прокуроркою Криму, була депутаткою Державної думи рф VII скликання від «Єдиної росії» з 5 жовтня 2016 року до 12 жовтня 2021 року.

До анексії півострова Поклонська працювала в органах прокуратури в АР Крим, а з 2012 року – на посаді старшого прокурора Генеральної прокуратури України у Києві. У березні 2014 вона виїхала з Києва до окупованого Сімферополя, де від так званого глави Криму Сергія Аксьонова отримала «призначення» прокуроркою Криму. На цій посаді вона пробула з 2014 по 2016 рік, перж ніж стати депутаткою Держдуми рф VII скликання.

В Україні Поклонській оголошено підозру за кількома статтями Кримінального кодексу, зокрема у державній зраді, створенні злочинної організації та порушенні законів і звичаїв війни через її активну участь в анексії Криму в 2014 році, де вона виконувала обов'язки окупаційного «прокурора». Українськими правоохоронцями Поклонська оголошена у розшук та внесена до санкційних списків. Зазначимо, що наприкінці жовтня 2025 року Поклонська офіційно змінила ім'я та за документами стала Радведою. За її словами, причинною зміни імені стали нібито переслідування.

До складу російської Держдуми з 2016 по 2021 рік (VII скликання) входили ще низка колишніх громадян України: кримський політик, проросійський активіст Андрій Козенко (має підозру в Україні), депутатка ВР АР Крим, а після окупації – депутатка «Держради Криму», голова комітету з культури Світлана Савченко (має обвинувальний вирок в Україні), заступник голови «Ради міністрів Криму», який в Україні працював помічником народного депутата, Руслан Бальбек, кримський підприємець, проросійський активіст, який на шляху до Держдуми став учасником «самооборони Криму» та депутатом «Держради Криму» Павло Шперов. З 2016 по 2016 рік російським депутатом був колишній військовослужбовець ЗСУ (1993-2002) та підприємець Михайло Шеремет, який до депутатського крісла у Думі встиг побути першим заступником голови «Ради міністрів Криму». В Україні йому оголошена підозра.

З 2016 по 2026 рік (VII та VIII скликання) депутатом Держдуми рф був колишній депутат з Криму, перший заступник голови «Держради Криму» Костянтин Бахарєв (має обвинувальний вирок українського суду). Такий же термін у Держдумі країни-агресорки провів Дмитро Бєлік – колишній в.о. голови Севастопольської міської держадміністрації під окупаційною владою (має підозру в Україні).

У 2021-2022 році депутатом у рф працював Олексій Черняк, який в Україні обіймав посаду депутата АР Крим, а після окупації був депутатом так званої «Держради Криму». Черняк також має підозру в Україні.

З 2021 року і переобрана у 2026 році депутаткою Держдуми рф (VIII-IX скликання) є Тетяна Лобач (працювала в Україні головою Балаклійської міськради) та колишній кримський підприємець Леонід Бабашов. Ще один кримський підприємець Юрій Нестеренко входив до складу Держдуми рф з 2023 року, його також переобрали у 2026 році. Всі троє мають підозри в Україні, обвинувальні акти щодо них вже передані до суду.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, які українські посадовці високої та середньої ланки отримали підозри у держзраді, колаборації та поширенні інформації про переміщення ЗСУ після 24 лютого 2022 року.

Між тим, у Верховній раді України станом на січень минулого року нараховували понад 30 народних депутатів , які мали щонайменше одну підозру.

Окремо ми порахували, скільки нардепів ІХ скликання все ще не визнані держзрадниками , попри оголошену їм підозру.

Політика