Рекордний витік даних у Данії: хакери зламали реєстр населення

05 жовтня 2026 р. 22:38

05 жовтня 2026 р. 22:38

Невідомі отримали доступ до персональних даних 8,8 млн людей із Центрального реєстру осіб Данії. Ця цифра майже в півтора раза перевищує кількість мешканців країни, бо в базі є також данці за кордоном і померлі. Зловмисники 10 днів викачували дані данців через легальний доступ приватної компанії, повідомляє Le Monde.

Про злам у понеділок вранці оголосило Міністерство досліджень, освіти та цифровізації Данії. Міністерка Крістіна Егелунд назвала подію «серйозним інцидентом безпеки» й закликала данців бути пильними. Хто стоїть за атакою, поки не встановили.

Професор Орхуського університету, фахівець із безпеки Єнс Мюруп Педерсен назвав подію «найбільшим витоком в історії». Рекордною, за його словами, є не лише кількість постраждалих, а й обсяг викраденої інформації.

Реєстр CPR існує з 1968 року й містить дані 11 млн людей. Крім ідентифікаційного номера, там зберігаються ім'я та прізвище, адреса, професія, дата й місце народження, родинні зв'язки і статус опіки. Є в ньому й відмітка про належність до Євангелічно-лютеранської державної церкви, до якої офіційно входять 70% данців.

Аномалії в системі фіксували ще у вересні. Проте тривогу адміністрація реєстру підняла лише ввечері 2 жовтня, розповіла Егелунд. Про інцидент повідомили Агентство із захисту даних, а до Національного підрозділу поліції з боротьби з тяжкими злочинами (NSK) подали скаргу. Того ж дня міністерка доповіла про ситуацію двом парламентським комітетам: з економіки та цифровізації і з закордонних справ та оборони.

Егелунд попередила про ризик шахрайства, зокрема крадіжки особистості та фішингу. «Якщо ми зустрічаємо людину, яка знає наше ім'я, адресу та номер CPR і звертається до нас так, що це може здаватися переконливим, слід пам'ятати, що вона може видавати себе за когось іншого», — пояснила міністерка.

Данські фахівці з кібербезпеки давно критикують систему. Реєстр зосереджує величезний масив відомостей, до якого мають доступ усі державні установи й чимало приватних компаній, що перевіряють через нього клієнтів. «Це дуже зручно, але й дуже небезпечно. Історично "за" переважало "проти". Але ми вже не живемо в тому світі, що в 1970-х», — каже радник профспілки працівників цифрової галузі Prosa Ола Танге.

Від появи реєстру організація вимагала посилити захист, зокрема запровадити двофакторну перевірку для доступу до окремих записів. Відповідь, за словами Танге, щоразу була одна: «Це занадто дорого». «Є рахунок, який треба оплатити за кращу безпеку й кращий захист приватності, і ми ще навіть не почали його оплачувати», — додав він.

Педерсен переконаний, що урок стосується не лише Данії. «Цей інцидент чітко показує і Данії, і всім європейським країнам, що недостатньо говорити про кібербезпеку і цифрову безпеку. Насправді це сфера, у якій ми маємо діяти, і він доводить, що хакери мають і засоби, і бажання діяти», — наголосив професор. Щоразу, коли дані органів влади потрапляють у чужі руки, довіра суспільства похитується, додав він.

Досвід Данії актуальний і для України з її високим рівнем цифровізації та сервісом «Дія». Головна вразливість данської системи полягала не в самому реєстрі, а в наданні доступу до нього приватним компаніям. Для українських реєстрів, які щодня атакують російські хакери, це нагадування: безпека партнерських шлюзів та баланс між зручністю й захистом даних мають бути безумовним пріоритетом.

Цієї осені масові витоки даних сталися й в інших країнах. В Україні сьогодні невідомі зламали сайт мережі АТБ і заявили, що викрали дані 7,9 млн її клієнтів. За нерозголошення вони вимагають 400 тис. доларів, хоча в компанії запевняють, що персональних даних на уражених ресурсах не було.

Британський Revolut підтвердив, що через шахрайський запит зловмисники отримали копії паспортів, верифікаційні селфі та історію транзакцій частини клієнтів.

У серпні з польської медичної системи викрали 19 млн записів про рецепти, ліки та візити до лікарів, і міністр цифровізації назвав це одним із найбільших кіберінцидентів в історії країни.

Про кібероборону, яку Україна вибудує під постійними російськими атаками, у статті ZN.UA « Полігон цифрової оборони. Як Україна будує одну з найстійкіших систем кібероборони в Європі » розповідає академічний філолог і журналіст Віктор Конев .

Політика