США обрали «фаворитів» у НАТО? Новий формат переговорів спричинив суперечки всередині Альянсу

06 жовтня 2026 р. 01:06

06 жовтня 2026 р. 01:06

Переговори між заступником міністра оборони США Елбріджем Колбі та п’ятьма європейськими країнами викликали занепокоєння серед експертів НАТО. Вони попереджають, що такий формат може розколоти Альянс у той момент, коли Вашингтон наполягає на тому, щоб Європа взяла на себе більшу відповідальність за власну оборону. Про це пише Euronews.

Формат, відомий як Бергенська група — за назвою міста в Норвегії, де минулого року відбулася її перша зустріч, — об’єднує Швецію, Фінляндію, Польщу, Німеччину та Нідерланди.

Велику Британію, Францію та країни Балтії на зустріч не запросили.

«Суть у тому, що це дуже токсично для Альянсу, який покладається на колективні дії», — заявив генеральний директор геополітичної консалтингової компанії Rasmussen Global Фабріс Потьє.

«Очевидно, що йдеться про те, що у США є свої фаворити», — сказав він Euronews.

Групу створили для обговорення майбутнього НАТО на тлі переходу Альянсу до так званого НАТО 3.0 — запропонованої США моделі, за якої Європа перебирає на себе провідну роль у забезпеченні звичайної оборони континенту.

Ця модель також передбачає скорочення традиційної ролі США та виведення частини ключових американських сил і засобів, які Вашингтон надає Альянсу, зокрема бомбардувальників, підводних човнів та особового складу.

Водночас у НАТО применшують значення окремої підгрупи, створеної під керівництвом США.

«Немає нічого незвичайного в тому, що групи союзників зустрічаються у вужчих форматах», — заявив представник НАТО Euronews.

НАТО 3.0 передбачає відмову США від своєї традиційної ролі головного постачальника оборонних можливостей у Європі та скорочення таких сил і засобів, доступних Альянсу, як бомбардувальники, підводні човни й особовий склад.

Хоча офіційні особи називають ці переговори рутинними, інші вважають, що така схема розділить членів НАТО на категорії «хороших європейців» і «поганих європейців», водночас посиливши вплив Вашингтона всередині Альянсу.

Потьє визнав, що невеликі групи можуть сприяти просуванню нових ідей усередині організацій, зокрема через публікацію неофіційних концептуальних документів, однак, на його думку, Вашингтон обрав країни Бергенської групи тому, що вони відповідають важливим оборонним критеріям.

«Ініціативи часто походять від менших груп. Ці країни забезпечують певну бажану сукупність можливостей — сухопутних, повітряних і морських», — сказав він.

«Але чому США обирають одних, а не інших, якщо це не є роботою над формуванням політики?» — додав Потьє.

Потьє, який раніше обіймав посаду директора з політичного планування, заявив, що поділ Альянсу на окремі підгрупи породжує побоювання, що США можуть бути більш схильними захищати одного союзника, ніж іншого.

«Ви вводите уявлення про те, що США віддають перевагу певним союзникам і, ймовірно, захищатимуть їх у першу чергу порівняно з рештою», — сказав Потьє.

Він припустив, що виключення Великої Британії та Франції може пояснюватися «образою» президента США Дональда Трампа через їхню початкову відмову приєднатися до війни в Ірані, а також прагненням Франції закуповувати європейське військове обладнання.

Британські дипломати, однак, відкинули припущення, що Велику Британію відсувають убік, заявивши, що вони продовжують регулярно контактувати зі своїми американськими колегами.

Країни Балтії залишилися за бортом

Особливо показовою є відсутність країн Балтії. Вони входять до числа держав НАТО з найбільшими оборонними витратами у відсотках від ВВП і перебувають безпосередньо на східному фланзі Альянсу, поруч із Росією. Регіон неодноразово стикався з гібридними атаками, зокрема вторгненнями дронів, підпалами та диверсіями.

Їх не запросили на зустріч після візиту Колбі до штаб-квартири НАТО в Брюсселі у серпні. За словами джерел у НАТО, тоді він закликав представників країн Балтії використовувати менш конфронтаційну риторику щодо російської агресії.

Одне з джерел повідомило, що Колбі послався на поновлення зусиль США щодо припинення війни в Україні як на причину, через яку варто пом’якшити заяви про перебування у стані «війни» з Росією.

Вашингтон також запросив російського диктатора Владіміра Путіна на саміт G20 у Маямі в грудні, який має відбутися на гольф-курорті, що належить Трампу.

«Ймовірно, це вперше після розширення НАТО, коли виник розкол між США та країнами Балтії», — заявив Потьє.

«Ми знаємо, що ця адміністрація США значно менше занепокоєна російською агресією» , — додав він.

Ситуація для країн Балтії залишається напруженою через постійні інциденти з дронами та інші прояви так званої тіньової війни. Уряди, військові та цивільне населення постійно перебувають у стані підвищеної готовності.

У суботу аеропорт Вільнюса був змушений припинити роботу приблизно на годину. У відповідь на ймовірне вторгнення дрона з території Білорусі було піднято в повітря два літаки НАТО.

Литва запросила Колбі

Джерело підтвердило Euronews, що уряд Литви запросив Колбі відвідати регіон, щоб він особисто побачив постійні порушення повітряного простору.

«Ми говоримо про те, що бачимо», — заявив Euronews дипломат однієї з країн Балтії, захищаючи їхню жорстку оборонну позицію.

Дипломат додав, що Москва повинна розуміти: ціна її «тіньової війни» має бути «високою».

Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс, який раніше був прем’єр-міністром Литви, минулого тижня на саміті Euronews з питань оборони та космосу також закликав до жорсткішої відповіді.

«Якщо Росія завдає нам гібридних ударів, наша відповідь має бути такою ж болючою, як і сама атака» , — заявив Кубілюс.

Водночас джерело Euronews у Вашингтоні заявило, що закрита зустріч виглядає як спроба США «посіяти розбрат», попередивши, що такий формат активно розділяє Альянс.

Разом із тим президент США Дональд Трамп заявив у понеділок, що він «обов'язково розгляне» можливість створення військової бази США в Литві.

«Вони мої друзі; вони чудові люди, тому ми обов’язково це розглянемо. Вони чудові люди» , — сказав президент, коли журналіст запитав його про запрошення цієї країни. «Я знаю так багато людей у ​​цій країні; вони чудові люди».

Європа більше не хоче покладатися лише на обіцянки заокеанських союзників. Поки НАТО залишається основою колективної безпеки, Лондон, Париж, Варшава, Берлін і Осло вибудовують власну мережу двосторонніх оборонних угод — від ракет великої дальності до ядерних консультацій і захисту критичної інфраструктури.
Чому на континенті заговорили про «план Б», яку роль у цьому відіграє російська загроза та де в новій архітектурі місце України?

Про це у статті «План Б» усередині НАТО: навіщо Європа будує власний оборонний каркас» писав завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак.

Політика