Довго і дорого: чому нові шляхи для експорту російського зерна не рятують Кремль — СЗР

06 жовтня 2026 р. 05:58

06 жовтня 2026 р. 05:58

Росія намагається знайти інші шляхи для вивезення зерна після значного скорочення експорту через Чорне море. Однак, Росії не вдається швидко знайти повноцінну альтернативу чорноморському маршруту, пише Служба зовнішньої розвідки України.

Зокрема, у другій декаді вересня РФ експортувала лише 347 тис. тонн пшениці, тоді як за аналогічний період торік обсяг становив 1,3 млн тонн. Тим часом через Новоросійськ пройшло 72,5 тис. тонн, хоча роком раніше цей обсяг становив 696 тис. тонн.

Росія шукає можливість спрямувати частину зернових вантажів до портів Балтійського моря, північних районів країни та Далекого Сходу. Одним із нових напрямків став термінал «Ультрамар» в Усть-Лузі, який почав приймати зерно. Лише за вересень на його доставлення залізницею надійшли заявки приблизно на 260 тис. тонн.

Навіть якщо працювати на повну потужність, цей маршрут зможе перевозити близько 500 тис. тонн зерна на місяць. У СЗРУ вказують, що південні порти Росії мають потужності понад 60 млн тонн на рік. Торік через них проходило майже 90% усього морського експорту російського зерна.

Ще одним варіантом для експорту зерна Росія розглядає порт Мурманська. «РЖД» уже погодила першу партію обсягом 40 тис. тонн зі Ставропольського краю.

СЗРУ пише, що перевагою цього порту є можливість приймати великі судна та працювати протягом усього року. Водночас далеке розташування від основних зернових регіонів значно підвищує вартість доставки.

«Додаткові витрати оцінюються у 18–25 доларів за тонну (720 тис. — 1 млн дол. США для партії обсягом 40 тис. т.)», — йдеться у повідомленні.

Водночас на сході Росія нарощує обсяги перевезення зерна до Китаю. За даними СЗРУ, через «Новий сухопутний зерновий коридор» у 2024 році перевезли 2,3 млн тонн, а вже у 2025-му — 5,8 млн тонн. За підсумками 2026 року очікують близько дев’яти млн тонн.

Але цей напрямок має чимало обмежень, які не дають швидко збільшити обсяги перевезень. Його стримують можливості залізниці та зернових терміналів, високі тарифи, фітосанітарні вимоги й відсутність протоколу для експорту російської озимої пшениці до Китаю. Додатково на обсяги поставок впливають китайські квоти.

СЗРУ наголошує, що створити повноцінну альтернативу чорноморському маршруту за короткий час Росія не може. Нові напрямки потребують розвиненої залізниці, достатньої кількості елеваторів і терміналів, суден, страхування вантажів та стабільних покупців. Наразі портам Балтійського моря та Мурманська бракує можливостей, щоб повністю замінити чорноморські.

«Китайський напрям теж має власні обмеження. Росія може розкидати частину зерна по інших маршрутах. Але зібрати з них нову систему такого самого масштабу не виходить», — йдеться у повідомленні.

Проблеми з вивезенням російського зерна почалися ще в серпні, коли фактично зупинилася робота найбільших портів Чорного та Азовського морів. За оцінками, у серпні Росія могла експортувати лише 2,2 млн тонн пшениці. Менші обсяги експорту Росія фіксувала лише у серпні 2010 року. Тоді через сильну посуху російський уряд запровадив заборону на вивезення зерна.

Також у серпні після атак безпілотників зупинилися три зернові термінали в Новоросійську . Через них раніше сукупно експортували близько 25 млн тонн зерна.

Наприкінці липня після ударів дронів припинив роботу зерновий термінал у Тамані. Ще за кілька тижнів до цього російська влада зупинила судноплавство через Керченську протоку.

Політика