Трамп не отримав Гренландію, але США розширюють військову присутність поруч — WSJ

06 жовтня 2026 р. 23:24

06 жовтня 2026 р. 23:24

Державний секретар США Марко Рубіо у вівторок привіз до Ісландії арктичні амбіції президента Дональда Трампа, прагнучи розвинути домовленість, яка стала результатом спроб Трампа встановити контроль над Гренландією, у той час як США розширюють свою військову присутність у регіоні. Про це йдеться у матеріалі The Wall Street Journal.

Під час зустрічей з ісландськими посадовцями Рубіо заявив, що адміністрація США готова розширювати співпрацю у сфері безпеки, зважаючи на інфраструктуру, технології та можливості Ісландії у сфері спостереження.

«Є зацікавленість у тому, щоб робити більше разом», — сказав Рубіо, похваливши Ісландію за те, що вона дозволяє американським військовим «проєктувати силу, використовуючи вашу землю, ваш повітряний простір, ваше море, надаючи нам критично важливий форпост для відстеження прихованої діяльності та стримування наших противників».

Хоча укладена минулого місяця домовленість не задовольнила вимоги Трампа щодо встановлення контролю над Гренландією — самоврядною територією у складі Данії, — вона відкрила шлях для збільшення американської військової присутності.

Таке нарощування сил ще більше підвищить стратегічне значення сусідньої Ісландії, яка має аеродроми, порти та інфраструктуру спостереження, що створюють природний плацдарм для операцій у Гренландії та по всій Північній Атлантиці.

«Внесок Ісландії полягає в тому, що базою є сама наша країна. Буквально», — заявила прем'єр-міністерка Ісландії Кріструн Фростадоуттір в інтерв'ю The Wall Street Journal минулого місяця на полях Генеральної Асамблеї ООН.

«Значна частина логістики, яка прямує до Гренландії, фактично проходить через Ісландію — просто через географію. Тому в цій сфері може відбутися певне розширення послуг, і ми, звичайно, будемо до цього відкриті», — сказала вона.

Візит Рубіо є частиною триденного турне країнами-союзниками по НАТО, яке також включає Грецію та Португалію. Він відбувається в той час, коли США знову зосереджують військову увагу на Арктиці після того, як Вашингтон значною мірою відсунув цей регіон на другий план після завершення холодної війни.

Ісландія стала однією із держав-засновниць НАТО, попри відсутність постійної армії, що підкреслює важливість її стратегічного розташування. США припинили постійну військову присутність в Ісландії у 2006 році, перекинувши сили в інші регіони.

Однак розташування острова на стратегічно важливому морському маршруті набуває дедалі більшого значення, оскільки США та їхні партнери по НАТО прагнуть стежити за активністю російських підводних човнів і захищати підводну інфраструктуру.

У вівторок Рубіо оглянув американський військово-морський патрульний літак P-8A Poseidon на авіабазі Кефлавік. Такі літаки на ротаційній основі розміщуються в Ісландії для пошуку та відстеження підводних човнів у Північній Атлантиці.

Він також разом зі своєю ісландською колегою відтворив знамениту фотографію біля будинку Гевді, наголосивши на ролі Ісландії в історичному саміті 1986 року між колишнім президентом США Рональдом Рейганом і радянським лідером Міхаілом Горбачовим.

«Реальність така, що за останні 20 років світ змінився, — сказав Рубіо. — Змінилися наші пріоритети. Арктиці приділяється дуже багато уваги».

Однак погрози Трампа встановити контроль над Гренландією «хочуть вони цього чи ні» спричинили напруженість у НАТО та стривожили сусідню Ісландію.
Тисячі людей підписали петицію із закликом до Ісландії відхилити кандидатуру обраного Трампом посла Біллі Лонга після того, як той пожартував, що Ісландія стане «52-м штатом» Америки, а він — її губернатором. Згодом Лонг перепросив.

Опитування Gallup минулого року показало, що майже три чверті ісландців вважали інтерес США до Гренландії та Арктики загрозою.
У серпні міністерка юстиції Торбйорг Сігридур Гуннлаугсдоуттір написала, що Ісландії та її північним сусідам необхідно визнати той факт, що «загроза походить від Сполучених Штатів».

Минулого місяця напруженість знову посилилася. Ісландія викликала Лонга після того, як Трамп опублікував зображення острова , вкритого прапором США та підписаного «Сполучені Штати Америки». Прем'єр-міністерка Ісландії назвала це «образою» та «безглуздям».

У вівторок Рубіо намагався згладити ці суперечності, наголошуючи, що Вашингтон не розширюватиме військову діяльність в Ісландії без співпраці з цією країною, а також підкреслив повагу США до її суверенітету.

«Ми дивимося вперед, а не назад», — заявила міністерка закордонних справ Торгердур Катрін Гуннарсдоуттір.

Проте цей епізод залишив слід у відносинах США з регіоном. За словами прем'єр-міністерки Фростадоуттір, погрози Трампа стали «великим шоком», і для відновлення довіри знадобиться певний час. Водночас вона назвала поновлення уваги США до Арктики «позитивним моментом».

«Ми вже дуже давно намагаємося змусити людей звернути погляд на північ, — сказала вона The Wall Street Journal. — Не варто бути наївними щодо Росії, щодо Китаю, щодо всього, що там відбувається».

Прагнення США спрямувати більше військових ресурсів до Арктики стикається з необхідністю одночасно виконувати завдання в інших регіонах.

Навчання НАТО, що відбулися в Ісландії минулого місяця, продемонстрували це навантаження. Американські військові брали участь у навчаннях Northern Viking, однак військова присутність США була меншою, ніж під час попередніх навчань.

Рубіо пояснив скорочення американської присутності конкуруючими потребами в інших регіонах, зокрема необхідністю захищати судноплавні маршрути на тлі війни з Іраном.

«Іноді вони просто не можуть відвідати навчання» , — сказав він, додавши, що менша присутність не є «довгостроковим рішенням».

Політика