Волинська трагедія стала політичною зброєю, але вона не повинна визначати відносини Варшави та Києва — віцемаршалок Сенату Бєят

07 жовтня 2026 р. 13:18

07 жовтня 2026 р. 13:18

Віцемаршалок Сенату Польщі Магдалена Бєят, повʼязана з партією "Нова лівиця", вважає, що ця політична сила має найкращий підхід до українсько-польських відносин , заснований на чесності, прагматизмі та емпатії, передає кореспондентка ZN.UA. На її думку, Варшава та Київ повинні будувати майбутні відносини, опираючись на ідею, що разом вони будуть сильнішими, проте в обох країнах є політики, які заради внутрішньополітичних інтересів "розігрівають" елементи, які провокують неприязнь. Суперечки щодо ордена "Білого Орла" це вкотре підтвердили.

"Волинь стала знаряддям, політичною зброєю. Волинь ще 10 років тому взагалі не була темою в польській публічній площині, або точно не була темою дискусії такого ступеня, як зараз, — каже Бєят. — Для нас, поляків, визнання жертв Волинської трагедії, визнання ролі УПА в ній є важливим".

Варшава завжди вимагатиме ексгумації тіл жертв і їх визнання Україною. Втім, буде неправильно, якщо це питання "гальмуватиме" відносини між державами чи стане чинником, який визначатиме їх, каже віцемаршалок, погоджуючись з тим, що у Польщі ця думка наразі непопулярна.

Окремо вона згадала про роль РФ у цій темі, а саме російську пропаганду та дезінформаційні кампанії у соцмережах, які мають активний вплив, особливо на крайніх правих політиків.

"Ліві сили не тільки в нас, але й в усій Європі починають пасти задніх, а на перший план виходять праві сили, крайні праві сили. Про це можна дуже довго говорити, які причини цього в цьому процесі", — застерігає Бєят.

Напруга між країнами значно зросла після того, як Кароль Навроцький став президентом Польщі. У відносинах з Україною його команда зосередилася на тому, що називає вирішенням "історичних питань" : Варшава вимагає від Києва провести ексгумацію тіл жертв трагедії, яка відбулася на Волині у 1943–1944 роках (такі роботи вже тривають), та переглянути підходи до вшанування памʼяті діячів ОУН-УПА. Тим часом українська сторона відстоює думку про те, що питання історії мають досліджувати історики, а не політики, і що минуле не повинно впливати на відносини між країнами зараз, особливо за умов російської загрози. Втім, сторони поки не досягли компромісу, а рішення президента Зеленського присвоїти спецпідрозділу ССО почесне найменування "імені Героїв УПА" призвело до того, що можна трактувати як апогей кризи між Україною та Польщею.

Попри те, що відлуння старого конфлікту все ще нагадує про нього, на горизонті українсько-польських відносин майорить нове випробування. 23 серпня Зеленський підписав ЗУ "Про Український національний пантеон" , який передбачає можливість вшанування памʼяті постатей, "які своєю боротьбою за незалежність дають українцям натхнення бути сильними". Це стосується і командирів УПА, що полякам очікувано не сподобалося. Як наслідок, у Варшаві вкотре пригрозили, що поява у Нацпантеоні таких постатей, як Степан Бандера та Роман Шухевич, спричинить для України великі проблеми на шляху до вступу до Євросоюзу.

Про те, як Україна та Польща можуть вийти з кризи, читайте у статті " Чотири треки примирення: як врятувати україно-польські відносини " виконавчого директора Міжнародного фонду "Відродження" Олександра Сушка .

Політика