«Не там шукаємо»: авіаексперт пояснив, чому ретранслятори для дронів технічно неможливо заховати у Києві

07 жовтня 2026 р. 14:17

07 жовтня 2026 р. 14:17

Авіаексперт Анатолій Храпчинський зазначає, що історія з пошуком « ворожих ретрансляторів » на дахах і балконах Києва йому нагадує ситуацію, коли люди по всій країні шукали крейдяні хрестики та незрозумілі позначки. На своїй сторінці у Facebook експерт наголошує , що бажання пояснити складні процеси простими причинами зрозуміле, однак такі версії не мають підстав із погляду радіофізики та військової інженерії й лише відволікають від реальних загроз.

Зокрема, Храпчинський вважає, що приховати в місті активний радіопередавач, який може підтримувати зв’язок із безпілотником у повітрі, технічно неможливо, адже будь-який такий пристрій випромінює радіохвилі, а отже — «світиться в ефірі».

Він також наголошує, що в Україні працює одна з найрозвиненіших систем радіочастотного моніторингу. Фахівці Українського державного центру радіочастот (УДЦР), Держспецзв’язку та відповідні підрозділи спецслужб мають усе необхідне обладнання для пошуку джерел сигналу.

За словами Храпчинського, серед обладнання є не лише стаціонарні радіопеленгатори, а й мобільні комплекси радіоконтролю на базі спеціально обладнаних автомобілів із поворотними антенними решітками та прецизійними аналізаторами спектра. Експерт зазначає, що вони дають змогу за кілька десятків хвилин визначити місце розташування несанкціонованого джерела сигналу в місті, аж до конкретного вікна чи поверху.

Крім того, як каже Храпчинський, противнику немає потреби створювати окрему інфраструктуру, якщо для цього вже є цивільні мережі. Для передачі телеметрії або невеликого обсягу даних із міста дрон можна обладнати звичайним модемом із SIM-карткою.

«Не варто забувати про наш технологічний спадок: історично до 70% усього обладнання в мережах 3G та 4G LTE українських мобільних операторів — це китайські вендори Huawei та ZTE. Стандартний стільниковий зв'язок і роумінг є готовим середовищем обміну інформацією, яке не потребує жодних сторонніх "коробочок" на парканах», — йдеться у його повідомленні.

Водночас Храпчинський бачить і позитивні зміни. За його словами, Україна приєдналася до глобальної ініціативи Clean Network, а під час майбутнього розгортання мереж 5G китайські системи виключені з контуру безпеки.

Експерт зазначає, що пілотні мережі та оновлення основної телекомунікаційної інфраструктури створюють на базі обладнання шведської компанії Ericsson та фінської Nokia. На його думку, такий перехід у перспективі має посилити захист українських мереж від кібератак і підвищити безпеку телекомунікацій.

Водночас якщо говорити про реальну системну загрозу, то, за словами експерта, шукати її варто не на балконах, а приблизно за сотню кілометрів на північ — уздовж українсько-білоруського кордону.

Він вважає, що основним інструментом противника є базові станції, встановлені на високих щоглах у Білорусі, зокрема в Гдіні, Хойніках, Махновичах та інших місцях. За його словами, вони працюють у нестандартному для Mesh-зв’язку сантиметровому діапазоні частот 3,2–4,1 ГГц. Експерт пояснює, що ця цифрова радіомережа розташована на висоті 70–80 метрів, а спрямовані антени передають сигнал у бік України.

Крім того, основною ланкою зв’язку є не міські дахи, а повітряні ретранслятори на великій висоті. За словами Храпчинського, йдеться, зокрема, про безпілотники типу «Гербера», які перебувають на висоті 1,5–2 км. Експерт стверджує, що вони забезпечують прямий радіозв’язок, передають цифрові команди ударним групам, а також у реальному часі передають зображення з місця виконання завдань і дані для коригування ударів.

«Поки ми шукаємо шпигунські передавачі у сусідніх під’їздах, ворог системно вибудовує складну повітряну цифрову архітектуру. Боротися з нею треба не підозрами щодо мешканців столиці, а точковим контрбатарейним РЕБом по білоруських вежах та фізичним перехопленням повітряних ретрансляторів у небі. Все інше — це чергове затирання малюнків на асфальті», — підсумовує експерт.

Нещодавно радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов розповідав, що в Києві працюють радіоретранслятори mesh, які використовують для короткочасного зв’язку з дронами-камікадзе та коригування їхніх ударів по цілях. Таких радіоретрансляторів у столиці може бути від одного до трьох.

«Флеш» пояснював, що знайти такі ретранслятори в місті складно, але їх необхідно виявити. До того ж він зазначав, що поки в Києві працюватимуть російські ретранслятори, засоби РЕБ не зможуть діяти.

Політика