Журналіста УП відпустили: австрійські прокурори не підтвердили підозру у шпигунстві

09 жовтня 2026 р. 17:52

09 жовтня 2026 р. 17:52

Прокуратура австрійської столиці не підтвердила підозру у шпигунстві щодо Михайла Ткача, керівника відділу розслідувань «Української правди». Про це заявила речниця відомства Ніна Буссек. Ткача, який провів 12 годин під вартою, відпустили вранці 9 жовтня, а його оператора Ярослава Бондаренка ще допитували, повідомляє австрійський суспільний мовник ORF.

«У межах інших розслідувань виникла підозра щодо ще двох людей, але вона не підтвердилася», — сказала Буссек про Ткача й Бондаренка. За її словами, одного з них уже відпустили, а другого ще допитували, але й щодо нього підозра, схоже, не підтверджується. Більше подробиць речниця не розкрила.

У п'ятницю міністр внутрішніх справ Австрії Герхард Карнер підтвердив затримання чотирьох українців за підозрою у шпигунстві. Двоє підозрюваних уже перебувають у попередньому ув'язненні. Журналіста й оператора затримали в четвер: за словами міністра, Ткач уже на волі, а оператора ще тримали.

Головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва написала у Facebook, що Ткач вийшов на волю о четвертій ранку в п'ятницю. За її словами, оператор Бондаренко дістав поранення під час затримання й перебував у лікарні, а допитувати його почали лише вночі.

Розслідування проводить Директорат державної служби та розвідки за статтею Кримінального кодексу «Таємна розвідувальна діяльність на шкоду Австрії». Голова служби Йорг Лейхтфрід заявив, що поки розслідування триває, додаткова інформація не буде оприлюднена.

У ході розслідування виникли підозри щодо Ткача й Бондаренко, однак вони не були підтверджені, Ткача вже звільнили, а процедуру звільнення Бондаренка щойно розпочато, повідомила Ніна Бусек, речниця віденської прокуратури, незадовго до 16:00 за київським часом.

Посольство України в Австрії очікує від місцевих органів оперативної офіційної заяви про обставини й правові підстави затримання, повідомила його речниця.

Ткач належить до найвідоміших українських журналістів-розслідувачів: він розшукує впливових політиків і бізнесменів та ставить їм незручні запитання. На початку повномасштабного вторгнення він писав про українських чиновників, які виїхали до Європи. В «Українській правді» повідомили, що Ткач розслідував справу колишнього генпрокурора України Руслана Кравченка, який, за даними українських антикорупційних слідчих, імовірно втік до Відня.

Голова й засновниця антикорупційного центру «МЕЖА» Мартина Богуславець вважає, що австрійські правоохоронці могли діяти невипадково. Перешкоджати роботі знімальної групи могли саме через пошуки Кравченка, якого вона називає особливо наближеним до української влади фігурантом. Австрія, за її словами, залишається привабливою для українських посадовців через складнощі з екстрадицією та вимоги до умов утримання в українських СІЗО.

Це не перший випадок, коли Ткача й Бондаренка затримали за кордоном: у лютому 2024 року їх кілька годин тримала польська поліція біля кордону Польщі з Білоруссю, де вони знімали матеріал про транзит товарів із Росії та Білорусі.

Експрокурор Кравченко виїхав з країни в ніч на 14 вересня і назвав це відрядженням до Франції. Згодом з'ясувалося, що він із дружиною зареєструвався у Відні , але за вказаною адресою розташований офіс фірми, яка продає юридичні адреси.

Про те, чому історія з втечею Кравченка вийшла далеко за межі конфлікту двох силових відомств, у статті « Синдром втікача. Як не перетворити державу на мем » пише редакторка відділу внутрішньої політики ZN.UA Інна Ведернікова .

Політика