Заморожені активи РФ: Сибіга закликав ЄС передати їх Україні

12 жовтня 2026 р. 17:40

12 жовтня 2026 р. 17:40

Україна закликає Європу негайно використати заморожені російські активи на захист і відбудову, наголошує міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. На його думку, про намір Росії воювати далі говорить її рекордний військовий бюджет на 2027 рік. Щоб зняти побоювання Бельгії, де зберігається більша частина цих грошей, Київ пропонує передати активи під колективний контроль ЄС , повідомляє Politico.

За словами Сибіги, Росія планує витратити на армію у 2027 році рекордні 180 млрд євро. Це перевищує оборонні видатки 2026-го більш ніж на 40%. Загалом на оборону й безпеку у 2027–2029 роках проєкт федерального бюджету РФ закладає 669 млрд євро. «Ці цифри показують, що Росія хоче війни. Чим вище стане ціна для Москви, тим швидше настане мир», — наголошує дипломат.

Наприкінці серпня до Єврокомісії звернулися Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща і закликали відновити дискусію про повне використання заморожених активів. Сибіга дякує їм і пропонує перейти до юридичного процесу: створити постійний майданчик, залучити експертів і підготувати рішення.

Найважчий крок Європа вже зробила: у 2022 році країни G7 заморозили близько 300 млрд євро резервів російського центробанку, приблизно 210 млрд євро з них в ЄС. У 2024 році G7 позичила Україні 50 млрд доларів під майбутні надприбутки від цих резервів, а в грудні 2025-го ЄС зробив заморожування безстроковим. Невирішеним лишається використання самих активів.

Сибіга погоджується, що рішення не повинно наражати одну країну на непропорційний ризик, насамперед Бельгію, де в депозитарії Euroclear лежить більшість активів. Тому Міністерство фінансів України запропонувало Єврокомісії поставити активи під колективний контроль ЄС, щоб і рішення, і відповідальність були європейськими, а не бельгійськими.

Противники використання активів наводять чотири заперечення, і Сибіга відповідає на кожне. За міжнародним правом держава, яка зазнала агресії, може вдаватися до контрзаходів, а Генеральна асамблея ООН ще в листопаді 2022 року визнала: Росія має відшкодувати збитки.

Контрзаходи мають бути оборотними, і український підхід цього дотримується. Юридичний титул залишається в європейській структурі, Україна отримує фінансування, а не власність, а схема згортається, щойно Росія розрахується. Для євро це вже перевірено: після заморожування резервів у лютому 2022 року його частка у світових резервах не змінилася.

Активи заморожені понад чотири роки й не наблизили Москву до миру, нагадує міністр. Стримує Росію, за його словами, здатність України воювати далі, і саме її профінансує європейське рішення. Побоювання, що Москва у відповідь захопить західні активи, він називає безпідставними: з 2022 року вона й так це робить, а заморожування її не зупинило.

Сибіга наголошує: Україна не пропонує ні конфіскації, ні бельгійського рішення, ні прецеденту для когось іншого, адже умові щодо війни агресії, засудженої Генеральною асамблеєю ООН, відповідає лише одна держава. «Платити за шкоду, яку Росія завдала й завдає, має саме вона, а не європейські платники податків», — пише міністр. Таке рішення стало б сигналом і для скептично налаштованих європейців напередодні виборчого року, додає він.

Бельгія, де зберігається більша частина заморожених активів, ще у вересні не підтримала перенесення їх з Euroclear під контроль ЄС . Бельгійський посадовець заявив, що будь-яке рішення має повністю захистити як самі активи, так і зобов'язання Euroclear та бельгійської держави від судових претензій Москви.

Росія тим часом нарощує військові видатки: проєкт бюджету на 2027 рік передбачає 17,1 трлн рублів на національну оборону. Кремль також забирає майно західних компаній: у вересні він передав у тимчасове управління російські активи Nestlé та Auchan, а 28 вересня — німецької мережі Metro .

Про те, як перетворити заморожені російські активи на довгостроковий фонд для оборони й відбудови, у статті ZN.UA « Як перетворити російські заморожені активи з мертвого капіталу на довгостроковий інструмент » пише співзасновниця Міжнародного центру української перемоги та членкиня правління Центру протидії корупції Олена Галушка .

Політика