«Доларова дипломатія» Білого дому не діє на диктаторів — WP

12 жовтня 2026 р. 23:09

12 жовтня 2026 р. 23:09

Спроби президента США Дональда Трампа схилити Росію до завершення війни в Україні за допомогою вигідних економічних пропозицій не дають результату. Кремлю важливіше втримати контроль над країною, ніж збагатитися. При цьому посланці Трампа Джаред Кушнер і Стів Віткофф разом із Москвою працюють над продажем міжнародних активів «Лукойлу» за 20 млрд доларів. Серед потенційних покупців є їхні ділові партнери. Про це пише колумніст The Washington Post Макс Бут.

Якщо угоду укладуть, американський уряд отримає 15% нової компанії через U.S. International Development Finance Corporation (DFC). Серед інших учасників консорціуму Бут називає донора Трампа Тодда Боелі, фонд з ОАЕ, який також інвестував у криптовалютну компанію World Liberty Financial, і двох братів із Катару, народжених у Сирії.

Кушнер і Віткофф запевняють, що не отримають вигоди від продажу «Лукойлу». Бут вважає, що в кращому разі угода означає конфлікт інтересів, а в гіршому вона є відвертою корупцією. На його думку, це приклад неформальної «доктрини Трампа»: змішування приватних і державних інтересів у небачених раніше масштабах.

У DFC стверджують, що угода зміцнить економічну безпеку США, підтримає американську зовнішню політику й знизить ціни на енергоносії для звичайних громадян. Країни, які виконують побажання Трампа, отримують вигідні контракти, а решта стикається з вищими митами.

Бут порівнює цей підхід із «доларовою дипломатією» президента США Вільяма Говарда Тафта, який понад століття тому обіцяв «замінити кулі доларами». Однак доказів ефективності такої політики майже немає.

Під час першої каденції Трамп сподівався залучити Кім Чен Ина обіцянками інвестицій. «Кім Чен Ин розуміє, який неймовірний економічний потенціал має ця країна. Вона розташована між Росією та Китаєм з одного боку і Південною Кореєю з другого. І все це — нерухомість на березі моря. Це чудове розташування», — казав він.

Білий дім навіть зняв глянцевий ролик про майбутнє Північної Кореї, якщо Кім погодиться на співпрацю. Проте північнокорейський лідер не відмовився від ядерної зброї. За словами Трампа, нині Кім має 57 дуже потужних одиниць ядерної зброї.

Замість співпраці з Вашингтоном Пхеньян підтримує повномасштабне вторгнення Росії в Україну в обмін на російські військові технології. Кім досі публічно не виявив інтересу до спроб Трампа запросити його на ще один саміт цього року.

У 2025 році Трамп запропонував ХАМАС схожу угоду: роззброїтися в обмін на квартири на березі моря. Білий дім оприлюднив відео про майбутнє сектора Гази з курортами й хмарочосами, зокрема готелем із золотим оздобленням під назвою «Trump Gaza». Так планували перетворити зруйнований анклав на «Рив'єру Близького Сходу».

Однак ХАМАС не зацікавився пропозицією й не склав зброї. Газа залишається зруйнованою пустелею.

У червні Трамп удруге спробував цей підхід, цього разу щодо Ірану. Він запропонував послабити санкції на десятки мільярдів доларів і створити фонд відбудови на 300 млрд доларів. Натомість Тегеран мав відкрити Ормузьку протоку й домовитися про долю ядерної програми.

Для Ірану пропозиція була вигідною, але прихильники жорсткої лінії з Корпусу вартових ісламської революції зірвали угоду: вони атакували танкери в протоці. Війна триває, і кінця їй не видно.

Бут вважає, що Трамп, Кушнер і Віткофф уже мали б зрозуміти: диктатори не зацікавлені в економічному розвитку. Американські посланці присвятили життя заробітку, а лідери Північної Кореї, ХАМАС, Ірану й Росії прагнуть накопичувати владу. Лідери цих режимів бояться, що поступки Вашингтону послаблять їхній контроль. Населення цих країн страждає через західні санкції, але самих диктаторів це не турбує.

Інші держави теж намагаються застосувати щодо Трампа власну «рублеву» чи «ріяльну» дипломатію, але й вони побачать її межі, зазначає автор колонки. За його словами, російський диктатор Владімір Путін, очевидно, сподівається зацікавити Кушнера й Віткоффа проєктами розвитку, щоб домогтися скасування американських санкцій.

Певного успіху Путін досяг у п'ятницю, коли Трамп оголосив, що США імпортуватимуть дизель із Росії. Проте більшість санкцій залишається чинною, а Конгрес нещодавно ухвалив закон про їх посилення.

Саудівська Аравія та ОАЕ вклали гроші в проєкти, пов'язані з родиною Трампа. Значною мірою вони сподівалися отримати вплив на американського президента. Трамп справді погодився продати ОАЕ чипи для штучного інтелекту, а Саудівській Аравії — технології ядерної енергетики, на продаж яких не погоджувалася адміністрація Байдена.

Однак Трамп утягнув країни Перської затоки в дорогу війну з Іраном, якої вони не просили. Коли хусити атакували Саудівську Аравію, президент США не допоміг їй, бо не хотів застрягти ще в одній нескінченній війні. Навіть для президента, який, за словами Бута, перетворює перебування на посаді на багатомільярдне джерело прибутку, можливості грошей мають чіткі межі.

Міністерство фінансів США призупинило дію санкцій щодо російського дизелю до 7 квітня 2027 року. Москва пообіцяла одразу поставити 300 тис. тонн пального, а в листопаді ще 500 тис. тонн. Проте, за оцінкою аналітиків, ці обсяги навряд чи врятують світовий ринок.

Наприкінці жовтня Віткофф і Кушнер можуть знову поїхати до Москви з оновленими пропозиціями, щоб вийти з глухого кута в переговорах. Білому дому потрібен прорив до проміжних виборів у США.

Політика