Нові перевірки, дисциплінарні стягнення та кадрові комісії: Кабмін зареєстрував законопроєкт про реформу прокуратури

13 жовтня 2026 р. 10:38

13 жовтня 2026 р. 10:38

Кабінет міністрів України зареєстрував у Верховній Раді України проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення організаційних засад діяльності органів прокуратури, забезпечення інституційної незалежності органів прокурорського самоврядування та органу, що здійснює дисциплінарне провадження» № 16144 , яким уряд пропонує змінити систему кадрових призначень, оцінювання та дисциплінарної відповідальності прокурорів, а також перерозподілити вплив на управління прокуратурою.

Оцінка прокурорів за новими правилами

Законопроєкт передбачає зміну системи оцінювання якості роботи прокурорів, відбору та призначення прокурорів на адміністративні посади, а також  створення комісій, які оцінюватимуть якість роботи прокурорів.

Переформатування Ради прокурорів України

Рада прокурорів має стати незалежним органом прокурорського самоврядування із власним секретаріатом та розширеними повноваженнями. Однак оскільки текст проєкту закону ще не опублікований на порталі Верховної Ради України, то не ясно, які саме повноваження передадуть Раді прокурорів.

Зміна дисциплінарної відповідальності прокурорів

Проєкт закону передбачає встановлення трирічного терміну (зараз один рік) із моменту вчинення дисциплінарного проступку для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, а також обставини, за яких перебіг цього строку не враховуватиметься.

Планують також розширити перелік видів дисциплінарних стягнень, конкретизуються проступки та підстави притягнення до відповідальності чи відмови у відкритті дисциплінарного провадження.

Створення Ради етичних стандартів

Раду етичних стандартів створять для сприяння органам, які призначають членів Ради прокурорів України та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів для перевірки професійної компетентності і доброчесності кандидатів.

До складу РЕС входитимуть сім осіб: три прокурори, делеговані Радою прокурорів України, один член Ради прокурорів України, делегований Радою прокурорів України, один член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, делегований КДКП, один адвокат, делегований з’їздом адвокатів України; один делегат від з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Строк повноважень членів Ради етичних стандартів становитиме чотири роки без права повторного обрання.

При цьому  у запропонованому постійному складі немає представників міжнародних експертів, а більшість місць належить представникам самої прокурорської системи, що може створювати питання про незалежність перевірки доброчесності.

Також поки не ясно, чи матимуть висновки Ради обов'язкову силу та чи зможе вона по суті заблокувати призначення кандидата.

На перші два роки після набрання чинності закону передбачено тимчасовий  склад Ради етичних стандартів, яка складатиметься із шести осіб — трьох обере Рада прокурорів, ще трьох — Рада суддів, Національна академія правових наук та омбудсман.

Нагадаємо, після скандалу навколо колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка в Європейському Союзі нагадали Україні про вимогу провести реформу генеральної прокуратури України.

Про необхідність зміни процедури добору генерального прокурора українську владу в ЄС повідомили ще в грудні 2025 року, але в Києві не поспішають проводити цю реформу. Більше того, навесні урядовий комітет під час роботи над Антикорупційною стратегією України на 2026-2030 роки категорично відкинув із документу норму про запровадження конкурсу на посаду генерального прокурора, а також керівників Державного бюро розслідувань і Національної поліції.

У статті " Тест для Зеленського. Чи змінить він правила призначення генпрокурора після відставки Кравченка " керівниця юридичного відділу Центру протидії корупції Олена Щербан пояснила, чому наступне призначення очільника ОГП буде випробуванням для президента.

Політика